Клінічна смерть

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кліні́чна смерть — це стан організму, в якому він перебуває перші 8—10 хвилин після зупинки дихання і кровообігу. Після зупинки дихання серце може працювати 1 хвилину. Стан клінічної смерті може тривати довше в умовах охолодження.Людина бачить галюцинації, що зумовлені кисневим голодуванням головного мозку(гіпоксія). Цей стан фанатики використовують для підтверження існування Бога. Але це всього лише глюки. Схожий процес, але слабіший, має місце при сильному оп`янінні.

Фази[ред.ред. код]

Клінічна смерть має дві фази:

  1. перші 4—6 хвилин після зупинки дихання і кровообігу — фаза повністю зворотніх змін в організмі;
  2. після 6—10 хвилин — фаза частково зворотних змін в організмі (духовна смерть, соціальна смерть, декортикація). Це фаза протягом якої має місце відмирання клітин кори головного мозку: людину в цей період можна повернути, але свідомість не відновлюється.

За цих обставин пропонується розпочати заходи реанімації, якщо відсутні трупні ознаки (ранні і явні).

Основні ознаки клінічної смерті[ред.ред. код]

  • відсутність пульсу на магістральних судинах;
  • відсутність дихання;
  • розширення зіниці.

Додаткові ознаки клінічної смерті[ред.ред. код]

  • відсутність свідомості;
  • зміна кольору шкірних покривів;
  • атонія;
  • арефлексія.

Ранні ознаки біологічної смерті[ред.ред. код]

  • симптом "котячого ока" (через втрату тонусу очного яблука) - після стискання очного яблука форма райдужки не відновлюється, а лишається видовженою, т.ч. нагадуючи спостерігачеві око кота;
  • висихання рогівки ока.