Кліп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кліп — в основному короткий за тривалістю (біля 4-5 хвилин) відрізок відео у музичному супроводі. Також часто уживаний термін музичний кліп, коли мова йде про відео до певної музичної композиції.

На сьогодні існує багато телевізійних каналів, головною тематикою яких є музичні кліпи (українські: M1, O-TV, Enter Musik тощо; зарубіжні: MTV, Viva, VH1 та інші). Існують хіт-паради, де шляхом голосування(у інтернеті, по SMS) визначають найкращі кліпи.

Музичні відеокліпи[ред.ред. код]

Музичний відеокліп призначений для ілюстрації пісні або музичної композиції. Відеокліпи в основному знімаються для показу по ТБ або в мережі Інтернет. Також кадри з кліпів часто супроводжують виконання пісні на концертах. Вони використовуються для просування альбому або синглу на ТБ.

Перші відеокліпи у форматі короткометражних фільмів на музику з'явилися ще на початку XX століття, але справжній розвиток отримали в 1960-ті на BBC. З поширенням телебачення, кліпи стали важливою частиною просування артиста. Перші шанувальники могли побачити своїх кумирів в основному на концертах і фотографіях. Тепер же для виконавців поп-музики стало так само важливо знімати якісні та оригінальні відеокліпи, як і виступати наживо. Найважливішою подією в історії музичного відеокліпу стала поява в 1979 році телеканалу MTV, який відшліфував сучасну культуру відеокліпу.

Музичні відеокліпи популярних виконавців знімають професійні режисери-кліпмейкери. Окремі кліпи за бюджетом можуть перевищувати кілька мільйонів доларів. У дорогих кліпах задіюються професійні актори, спецефекти, комп'ютерна графіка. У той же час, існують такі різновиди музичних відеокліпів, як концертний кліп (професійний запис фрагмента концерту, яка використовується для просування на ТБ) та анімаційний кліп, в якому під музику накладено анімований відеоряд.

Кінокліп[ред.ред. код]

Відеокліпи, як вид мистецтва, вийшли з повнометражного кіно у 1970-х роках, яке шукало нові форми м'юзиклів і яскраву подачу музичного матеріалу. У таких фільмах режисери застосовували прийоми компонування відоряда на основі пісні, використовуючи сцени і ефекти, безпосередньо не пов'язані з поточним сюжетом. Приклади фільмів кліпового формату:

Кінокліпи (незалежні епізоди повнометражного кіно), з таким відеодизайном, згодом використовувалися, як окремі закінчені твори. І в такому вигляді широко транслювалися на ТБ і випускалися на відеоносіях.

Див. також[ред.ред. код]