Клітина
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кліти́на - (грец. kytos — порожнина) - основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, оточена мембраною. Елементарна (найпростіша) жива система, яка (на відміну від вірусів) здатна самостійно відтворюватися.
Усі живі організми (крім вірусів) складаються з однієї, або більше клітин. Відповідно, вони поділяються на одноклітинні та багатоклітинні.
Одноклітинні мікроорганізми, такі як бактерії, археї, деякі водорості та гриби , здатні рости і розмножуватись цілком незалежно від решти популяції свого виду. Залежно від наявності їх клітинах сформованого ядра, одноклітинні поділяються на доядерні або прокаріоти та ядерні — еукаріоти
До баготоклітинних належать всі інші організми, що складаються з більш як однієї клітини. До таких належить зокрема і людина. У цих організмів різні групи клітин функціонально спеціалізуються у процесі диференціації об`єднуючись в тканини і узалежнюючись одна від іншої.
Зміст |
[ред.] Будова
Істотними елементами клітини є мембрана, що оточує її і перешкоджає вільному обміну речовин між клітиною та зовнішнім середовищем. Клітинний вміст складається з цитоплазми, наповненої органелами. Найменшими клітинами в організмі людини є малі лімфоцити та клітини-зерна мозочка, їхні розміри — 4-5 мкм. Найбільшими є яйцеклітини — 130-150 мкм.
[ред.] Склад клітини
| Складова | Будова | Функції |
|---|---|---|
| Клітинна стінка | Целюлоза і пектини, у тваринної клітини ззовні глікокалікс |
|
| Клітинна мембрана | Двомембранна структура, будова – біліпідний шар (що складається з фософліпідів, гліколіпідів та холестеролу) та мозаїчно вкраплені інтегральні білки; ззовні – мозаїчно вкраплені вуглеводні (властива напівпроникність) |
|
| Цитоплазма | Гіалоплазма, органели (ЕПС, мітохондрії, рибосоми тощо) та цитоплазматичні включення |
|
| Гіалоплазма | Рідке середовище (колоїдний розчин) цитоплазми, у якому містяться органели і включення |
|
| Ендоплазматична сітка | Ультрамікроскопічна система мембран, що утворюють трубочки, канальні, цистерни і пухирці; сітка об’єднана із зовнішньою мембраною ядерної оболонки та зовнішньою клітинною мембраною; є два типи – гранулярний (на поверхні - рибосоми) і гладкий (рибосоми на поверхні відсутні) |
|
| Комплекс Гольджі | Система плоских порожнистих міхурців з трубочками по краях (неактивними лізосомами); у рослинних клітинах містить полісахариди, які використовуються для будови целюлозної оболонки |
|
| Лізосома | Круглясті або овальні утвори з окремою мембраною, що містять більше як 30 ферментів. Формуються з пухирців (везикул), які відділяються від комплекса Гольджі, та ендосом, у які потрапляють речовини при ендоцитозі. Розрізняють первинні (які містять неактивні ферменти) та вторинні (ферменти яких активні) лізосоми. Кількість визначається життєдіяльністю клітини та її фізіологічним станом |
|
| Вакуолі | Великі пухирці із переважно водним змістом (мінеральні солі, цукор, пігменти, органічні кислоти, ферменти). Утворюються з пухирців ЕПС або пухирців Гольджі. Розрізняють чотири типи вакуолей – скоротливі, або пульсуючі (осмотична регуляція у прісноводних найпростіших), травні (насамперед у тваринній клітині), фагоцитарні та центральну вакуолю рослинної клітини (виникає з маленьких вакуоль і пухирців ЕПС). Вміст – клітинний сік |
|
| Мітохондрії | Подвійна мембранна оболонка, внутрішня частина якої утворює вирости – кристи, а зовнішня містить отвори, що складаються зі спеціальних білків. Ці утвори пропускають невеликі молекули та йони. Внутрішня мембрана таких виростів не має - вона складається з молекул АТФ-синтази, які, при проходженні через них протонів, синтезують АТФ. Внутрішня порожнина заповнена матриксом, де містяться ферменти та мітохондріальні ДНК і РНК. Мітохондрія також містить рибосоми, білки, вітаміни і ліпіди. У клітині міститься від 1 до 1500 мітохондрій |
|
| Цитоплазматичні включення | Продукти життєдіяльності клітини, що нагромаджуються в цитоплазмі (крохмаль, глікоген, кристали солей) |
|
| Ядро | Оболонка ядра (з ядерними порами) і ядерце. Оболонка складається з двох шарів (внутрішнього і зовнішнього, який переходить у ЕПС. У ядрі містяться хромосоми, які, спочатку маючи двохроматидну будову, після поділу ядра стають однохроматидними. Внутрішнє середовище заповнене ядерним соком, до складу якого входять білки-ферменти, необхідні для синтезу нуклеїнових кислот, фібрилярних білків, вуглеводів, мінеральних солей і води. Усередині ядра розміщене ядерце - специфічне тільце, що не має мембрани (у ядрі від 2 до 7 тілець). Складається з білка та РНК. Формуються на певних ділянках окремих хромосом. Під час поділу клітин розпадається. Місце синтезу субодиниць рибосом) |
|
[ред.] Життєвий цикл клітини
Життєвий цикл клітини - проміжок часу від моменту виникнення клітини до її загибелі або до наступного поділу. Вид тканини, до якого належить клітина, зумовлює характер цього циклу в багатоклітинному організмі. В оновлюваних тканинах (епітелій кишок, кістковий мозок, шкіра) 80% клітин постійно перебувають у мітотичному циклі, а 20% виходять із циклу, диференціюються та починають виконувати свої специфічні функції. В інших тканинах це співвідношення може бути іншим, наприклад, у печінці й нирках тільки 5-10% клітин безперервно діляться, а інші виходять з мітотичного циклу й спеціалізуються.
[ред.] Стадії життєвого циклу клітини
| Стадії | Складові стадії | Суть складових стадій | Значення в цілому |
|---|---|---|---|
| Мітоз (схема: 2н4с→2н2с+2н2с (або 2нс)→нс+нс) |
|
Збільшення кількості клітин і рівномірний розподіл генетичного матеріалу між двома дочірніми клітинами (загалом – процес утворення двох дочірніх клітин, ідентичних материнській клітині – відновлення тканин у процесі їхнього старіння) |
|
| Мейоз (схема: 2н4с→н2с+н2с→нс+н+нс+нс) |
|
|
Забезпечення поділу статевих клітин (утворення чотирьох гамет з гаплоїдним набором хромосом з вихідної материнської клітини з диплоїдним набором хромосом) |
| Амітоз | Одна стадія зумовлює поділ ядра спеціалізованих тканин, приречених на загибель | Поділ ядра, та, іноді, цитоплазми, без утворення хромосом та веретена поділу; приблизне розподілення хромосомного набору | Збільшення кількості клітин, утворення багатоядерних клітин та нерівномірний розподіл матеріалу кожної хромосоми між дочірніми клітинами (спеціалізація клітин) |
| Інтерфаза |
|
|
Зумовлює умови для періоду між поділами клітин (загалом – період між поділами клітин) |
[ред.] Дивитись також
| Це незавершена стаття з клітинної біології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |