Кліфгенгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кліфгенгер (англ. cliffhanger або англ. cliffhanger ending, (дослівно перекладається як висить над обривом або скелелаз)) — художній прийом у створенні сюжетної лінії (у літературі чи кіно), під час якої герой стикається зі складною дилемою або наслідками своїх чи чужих вчинків, але у цей момент оповідання обривається, таким чином, залишаючи розв'язку відкритою до появи продовження. Цей прийом часто використовується авторами, щоб збільшити ймовірність того, що глядачі будуть зацікавлені у продовженні у надії дізнатися, чим закінчилася історія.

Не варто плутати Кліфгенгер з поняттям інтриги у художній літературі. Кліфгенгер передбачає достатньо швидкий розвиток сюжету (частіше протягом одного епізоду серіалу), у той час як інтрига лише наводить глядача на думку про можливий розвиток головної сюжетної лінії.

Так, при наявності інтриги наприкінці сезону телевізійного шоу, герої можуть навіть не підозрювати про події, які повинні у майбутньому статися, тоді як Кліфгенгер частіше має гостросюжетний або навіть кримінальний характер (ймовірні вбивства та самогубства, коли глядач до наступного епізоду не знає, чи загинув герой чи ні; вибухи, нещасні випадки, тощо) і вимагає миттєвої розв'язки. У багатьох сюжетах (змова уряду і НЛО у «Цілком таємно») Кліфгенгер є поворотним моментом в історії, коли герої дізнаються якусь важливу новину чи таємницю, які змінюють хід розповіді або ставлення до проблеми.

Витоки[ред.ред. код]

Ідея закінчувати розповідь у момент, коли читач у напрузі очікує розв'язки (яка, у більшості випадків, відбувається на початку розповіді наступного) стара настільки ж, наскільки сама література. Цей прийом, зокрема, є головною темою перського казкового циклу «Казки тисяча та однієї ночі», де центральний персонаж циклу цариця Шахерезада, рятуючи своє життя, використовувала все своє красномовство, розповідаючи царю казки до сходу сонця (який не без умислу наступав на найцікавішому місці розповіді).

У XIX столітті традиція такої кінцівки отримала свій розвиток в оповіданнях, що друкувалися «з продовженням» у газетах та журналах і стала настільки частовживаною, що Марк Твен, сам неодноразово її використав, гротескним чином показав її 1870-о року в оповіданні «Середньовічний роман».[1] Заплутаний та інтригуючий сюжет оповідання завершується фразою:

Закінчення цієї приголомшливої ​​і повної драматичних подій історії не можна відшукати ні у цій, ні в іншій книзі, ні зараз, ні у майбутнім. Правду кажучи, я завів мого героя (або героїню) у таке безвихідне та заплутане становище, що сам не знаю, як тепер з ним (або з нею) бути, а тому умиваю руки і надаю його (або їй) самостійно відшукати вихід або залишатися у тому ж положенні.

Нинішня ж назва, на думку вчених-філологів, виникла завдяки пригодницьким фільмам німого кіно ранніх 1930-х років, у яких головний герой буквально стоїть на краю обриву (фраза дослівно перекладається як висить над обривом або скелелаз), хоча перша згадка в Оксфордському словнику англійської мови відноситься до 1937 року.

Через специфіку мови в англійській мові слово Кліфгенгер також використовується як прикметник, що характеризує подібний авторський хід у роботі над сюжетом.

Приклади у кіно[ред.ред. код]

Приклади на ТБ[ред.ред. код]

Портал Телебачення
Логотип портала
Історія
Телебачення в Україні
Телебачення в США
Телебачення в Росії
Телебачення в СРСР
Терміни
Телевізійна мережа
Телевізійна синдикація
Апфронт · Рейтинг Нільсена
Заміна в середині сезону
Прем'єра сезону · Фінал сезону
Телесеріал · Кліффхенгер
Прайм-тайм · Закадровий сміх
Шоураннер
Мильна опера
Ситком · Антологія
Процедурна драма
Підліткова драма
Ток-шоу
Міні-серіал
Реаліті-шоу
Оформлення статей

Багато серіалів використовують такий прийом не лише наприкінці епізоду (найчастіше закінчуючи серію фразою Далі буде…), але і наприкінці сезону, підігріваючи інтерес під час очікування нових серій протягом декількох місяців зйомок.

  • «Даллас» поклав початок моді на телевізійні Кліфгенгери, а його рекламне гасло Who shot J. R.?(англ.)укр. привернуло увагу рекордні 83 млн глядачів[2][3][4][5][6], то є 76% населення США[2]
  • «Загублені» у цьому серіалі прийом зведений в абсолют, де подібним чином закінчується не лише сезон, але і практично кожний епізод.
  • «Не крутіть ручку настройки» (кожний випуск пародійного серіалу «Капітан Фантастик»).
  • «Династія» (всі 9 сезонів шоу закінчуються подібним чином)
  • «Шерлок» (кінець 1, 2 і 3 сезонів)
  • «Шпигунка» (кінець 1, 2, 3 і 4 сезони)
  • «Друзі», де подібним прийомом закінчувався практично кожний сезон (крім другого). Остання серія попереднього сезону та перша серія наступного власне є здвоєними, події у яких представляють собою одну історію.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Марк Твен. Средневековый роман
  2. а б «Millions tune in to find out who shot J.R.». History.com (en). 21 ноября 1980. Архів оригіналу за 2012-08-19. Процитовано 2012-08-16. 
  3. Rick Porter (14 июня 2012). «'Dallas' gets off to a strong start for TNT». Zap2it (en). Архів оригіналу за 2012-08-19. Процитовано 2012-08-16. 
  4. Andy Meisler (7 мая 1995). «TELEVISION; When J. R. Was Shot The Cliffhanger Was Born». The New York Times (en). Архів оригіналу за 2012-08-19. Процитовано 2012-08-15. «"Who shot J. R.?" asked magazine covers, comedy sketch writers and titillated viewers. The world had to wait months — until the fall season premiere on Nov. 21, 1980 — to learn the answer: Kristin, J. R.'s trampy sister-in-law, played by Mary Crosby. What the television industry learned was the power of the cliffhanger season finale. An almost unfathomable 76 percent of all television viewers in the country tuned in to «Dallas» that night.» 
  5. Facts on File 1980 Yearbook p905
  6. Tucker Ken Unforgettable Cliff-Hangers Issue #1147 (March 25, 2011).

Посилання[ред.ред. код]