Кліффорд Дональд Саймак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кліффорд Саймак
англ. Clifford D. Simak
Clifford D. Siimak.gif
При народженні Кліффорд Дональд Сімак[1]
Дата народження 3 серпня 1904(1904-08-03)
Місце народження US flag 45 stars.svg м. Міллвіль, округ Ґрант, Вісконсін, США
Дата смерті 25 квітня 1988(1988-04-25) (83 роки)
Місце смерті США м. Міннеаполіс, Міннесота, США
Національність американець
Громадянство США США
Мова творів англійська
Рід діяльності письменник
Роки активності: 19311986
Напрямок фантастика
Жанр наукова фантастика, фентезі
Magnum opus: «Місто» (англ. City), «Станція пересадки» (англ. Way Station), «Заповідник ґоблінів» (англ. The Goblin Reservation), «Кільце навколо Сонця» (англ. Ring Around the Sun)
Премії

Міжнародна премія фентезі (1953), «Г'юґо» (1959, 1964, 1981), Гросмейстер Товариства письменників-фантастів Америки (1977), «Юпітер» (1978), «Неб'юла» (1981), Премія журналу «Локус» (1981), «Ан-Лаб» (1981), ім. Брема Стокера (1988)

Clifford Simak Fan Site (найпопулярніший фан-сайт Кліффорда Саймака)

Кліффорд Дональд Саймак (англ. Clifford Donald Simak; 3 серпня 1904 — 25 квітня 1988) — американський письменник-фантаст. Він був удостоєний трьох нагород «Г'юґо» і однієї «Неб'юла», був названий Третім великим магістром Асоціацією американських письменників-фантастів і фентезистів (SFWA) у 1977 році.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у місті Мілльвілль, штат Вісконсин, у сім'ї Джона Льюїса та Маргарети (Вайзмен) Саймак. 13 квітня 1929 року одружився з Аґнес Кухенберґ, згодом у них народилося двоє дітей — Скотт і Шеллі. Після закінчення університету Вісконсин-Медісон Саймак працював у різних газетах на Середньому Заході. У 1939-му році він розпочав довготривалу співпрацю з газетою «Міннеаполіс стар енд триб'юн» (Міннеаполіс, штат Міннесота), яку припинив аж у 1976-му, коли вийшов на пенсію. У 1949 році він став редактором новин у цій газеті, а в 1961-му році — координатором літературних шпальт «Міннеаполіс триб'юн». В анотації до свого роману «Знову і знову» він написав:

« Ось уже 30 років я щасливо живу із жінкою, у шлюбі з якою народилися двоє моїх дітей. Моїй улюбленим видом відпочинку є «лінива» риболовля, коли я лежу на човні посеред річки, а риби самі пливуть до мене. Щодо хобі, то це шахи, філателія, розведення троянд.  »

Цей роман він присвятив своїй дружині, зазначаючи, що «без неї я б не написав і рядка». Його любили і шанували його колеги у царині наукової фантастики, особливо Айзек Азімов. Кліффорд Саймак помер 25 квітня 1988 року в Міннеаполісі, у віці 83-х років.

Кар'єра письменника[ред.ред. код]

Саймак зацікавився науковою фантастикою після прочитання в дитинстві творів Герберта Веллса. У 1931-му році він став дописувачем місцевих науково-фантастичних журналів, проте покинув цю справу в 1933-му. Єдиним твором, виданим між 1934-м — 1937-м роками був «Творець» (журнал «Марвел тейлз», № 4 березень-квітень 1935-го), відоме оповідання з релігійним підтекстом, що його зрідка застосовували тодішні фантасти.

Щойно Джон В. Кемпбелл почав реформувати жанр наприкінці 1937 року, Саймак повернувся до наукової фантастики і протягом «золотих років наукової фантастики» (1938–1950) був постійним автором журналу «Естаундінґ сторіз». Протягом цього періоду Саймак також публікував вестерни й оповідання про війну в різних літературних журналах. Його найвідомішим романом є, напевно, «Місто»: зібрання коротеньких оповідань, об'єднаних темою неминучого зникнення людського роду з лиця Землі.

З початку 1960-х років Саймак займався переважно написанням романів, найзначніший з яких — «Станція пересадки» (1963), відзначений премією «Г'юґо», однак інші його книги того часу — «Що може бути простішим за час» (1961), «Майже як люди» (1962), «Все живе» (1965) не сильно йому поступаються. У 1968 році виходить знаменитий роман «Заповідник гоблінів». Романи Саймака, опубліковані в 1970 — 1980-х роках помітно поступаються більш раннім, найзначніші з них: «Вибір богів» (A Choice of Gods) (1972), «Зоряна спадщина» (A Heritage of Stars) (1977), «Прибульці» (The Visitors) (1980). Оповідання «Грот танцюючих оленів» (1980) відзначене премією «Г'юґо» і «Неб'юла».

Особлива риса творчості Саймака — віра в розум, у добре начало людини і людства, заклик до миру і єднання усіх, хто живе на планеті Земля і з ким ще, можливо, зустрінуться земляни. Понад тридцять романів, збірок повістей і оповідань, численні літературні премії, у тому числі і найпрестижніша в американській фантастиці премія «Г'юґо», лауреатом якої Саймак ставав неодноразово, — такий підсумок більш ніж п'ятдесятилітньої творчої діяльності цього патріарха науково-фантастичного жанру.

У 1977 році Саймаку був присуджений приз «Grand Master Nebula».

Нагороди і премії[ред.ред. код]

  • Премія «Г'юґо», 1959 за коротку повість «Неосяжний двір» (The Big Front Yard) (1958)
  • Премія «Г'юґо», 1964 за роман «Станція пересадки» (Way Station) (1963)
  • Премія «Неб'юла», 1976 // Гранд Майстер (Grand Master)
  • Премія «Неб'юла», 1981 за оповідання «Грот танцюючих оленів» (Grotto of the Dancing Deer) (1981)
  • Премія «Г'юґо», 1981 за оповідання «Грот танцюючих оленів» (1981)

Бібліографія[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Isaac Asimov Presents The Great SF Stories 6 (1944), New York, Daw Books, 1981, ISBN 0-87997-670-5, p. 208.

Посилання[ред.ред. код]