Кліщівна
| село Кліщівна | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Рогатинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040270290035962 |
| Основні дані | |
| Населення | 482 |
| Площа | 7,388 км² |
| Густота населення | 65,24 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77021 |
| Телефонний код | +380 03435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°29′18″ пн. ш. 24°36′05″ сх. д. / 49.48833° пн. ш. 24.60139° сх. д.Координати: 49°29′18″ пн. ш. 24°36′05″ сх. д. / 49.48833° пн. ш. 24.60139° сх. д. |
| Водойми | гірський потік Брідки, річка Гнила Липа |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65 |
| Карта | |
  Кліщівна | |
 Кліщівна | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Кліщі́вна — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Географія[ред. | ред. код]
Селом тече гірський потік Брідки.
Історія[ред. | ред. код]
Згадується 12 березня 1470 року в книгах галицького суду[1].
У 1939 році в селі проживало 1040 мешканців (990 українців, 40 латинників, 10 євреїв)[2].
Зиму 1946—1947 рр. в бункері в лісі на околиці села перебував Роман Шухевич.[3]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[5].
Церква[ред. | ред. код]
Миколаївська церква збудована 1709 році на місці старої погорілої на кошти місцевого пароха Симеона Вітвіцького і місцевої громади. У 1770 та 1879 роках ремонтувалася коштами громади. Після побудови у 1934 році нової мурованої церкви за проектом архітектора Романа Грицая стояла нечинною. У 2008 році обласна рада задумала реставрувати її без проекту. Майстри розібрали споруду, зібрали основні зруби стін до карнизу. Після розбирання так і залишилася напівзібраною[6]; через 8 років відкрили кримінальну справу проти посадових осіб облдержадміністрації[7].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Брилевський Василь Антонович — майор УПА, начальник вишкільного відділу КВШ УПА-Захід. Загинув у селі в бою проти більшовиків.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.335, № 3476 (лат.)
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 67 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- ↑ «Літопис УПА» Нова серія. Том 10. Життя і боротьба генерала «Тараса Чупринки» (1907—1950) — с. 458 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Наші церкви чужими очима. zbruc.eu. 16.07.2018. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 7 березня 2019.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ На Рогатинщині службові особи привласнили 400 тисяч гривень, які мали піти на реконструкцію церкви
| |||||||||||
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |