Книга Ейбона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Книга Ейбона (лат. Liber Ivonis або Livre d'Eibon) — вигадана чаклунська книга, авторство якої приписується Кларку Ештону Сміту. Вона з'являється в ряді оповідань Говарда Лавкрафта, таких, як «Той, хто живе в темряві» ​​(Liber Ivonis), «Сни у відьомському домі» (Книга Ейбона), «Жах у музеї» (Книга Ейбона) і «Тінь з позачасся» (Книга Ейбона).

В 2002 році під назвою "Книга Ейбона" вийшла антологія творів Лавкрафта, створена Робертом М. Прайсом і видана компанією-розробником настільних ігор Chaosium[1].

За вигаданою історією книга була написана Ейбоном, чаклуном з Гіпербореї. Це був величезний текст таємного знання, який містив, зокрема, детальні розповіді про подвиги Ейбона, включаючи його подорожі в Долину Пнат (англ. Pnath) і до планети Шаггай (англ. Shaggai), яка асоціюється з Сатурном, опис ритуалів шанування Тсатхоггуа (божества-покровителя Ейбона), і його магічних формул. За тією ж вигаданою історією тільки один фрагмент дійшов до нашого часу і існує в різних місцях нашого світу. Існують переклади на англійську, французьку та латинську, Liber Ivonis — це назва латинського перекладу.

Кларк Ештон Сміт представив свою розповідь «Пришестя білого хробака», як дев'яту главу Книги Ейбона.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]