Книга Самуїла
Книга Самуїла (івр. סֵפֶר שְׁמוּאֵל, Сефер Шмуель), восьма книга єврейської канонічної Біблії (Танаху) і третя в її розділі так званих ранніх пророків. Спочатку єдина книга, в Септуагінті і в Вульгаті вона була розділена на дві книги, що отримали назву I і II (з чотирьох) книг Царств - Перша книга Самуїла (або Перша книга царів) та Друга книга Самуїла (або Друга книга царів). У єврейських рукописах Біблії текст розглядався як єдина книга, і лише з появою друкованої Біблії в XV ст. стався поділ на I і II книгу Самуїла, що пізніше і увійшло в єврейську традицію. Назва книги в єврейському каноні не передбачає авторство Самуїла, а очевидно дано тому, що Самуїл - перша значна особистість, що з'являється в оповіданні.
Книга Самуїла - історичний документ першорядної важливості для розуміння подій, що призвели до становлення монархії.
Критика [ред.]
- Глава "Воспоминания о Золотом Веке?" з книги І.Фінкельштейна та Н.А.Зільбермана "Раскопанная Библия. Новая точка зрения археологии на древний Израиль и происхождение его священных текстов"
 |
Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
