Книголікування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Три святителі:Василій Великий (Кесарійський), Григорій Богослов (Назіанзин) та Іоанн Золотоустий

Книголікування або бібліотерапія (з грецьк. «книголікування») — психологічна допомога, зняття душевного стресу і лікування людей в основі якого лежить читання ними книжок певного змісту і тематики. Як окремий вид терапії з'явився на початку XX ст., хоч цілком очевидним є те, що книголікування як явище існувало вже в середньовіччі, в усякому разі з тих часів залишися згадки окремих людей (переважно монахів), які описують зцілюючу силу, яку дає читання святих книг (Святого Письма, творів святих отців) і навпаки руйнівну силу недобрих книжок і текстів, які несуть стрес і можуть нервово виснажувати людину (чорнокнижжя).

Так Василь Великий, один з отців християнської православної Церкви, в своєму творі «Бесіда на першу частину першого псалма» говорить наступне: «Всяко писание богодухновенно и полезно есть(2 Тим. 3, 16), для того написано Духом Святым, чтобы в нем, как в общей врачебнице душ, все мы, человеки, находили врачевство — каждый от собственного своего недуга. Ибо сказано: изцеление утолит грехи велики (Еккл. 10, 4). Но иному учат пророки, иному бытописатели, в одном наставляет закон, а в другом — предложенное в виде приточного увещания; книга же псалмов объемлет в себе полезное из всех книг.»

Джерела[ред.ред. код]


Шаблон:Therapy-stub