Князь Лаборець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лаборець
Laborets.jpg
Князь Ужгорода
Правління  ?-896
Попередник Не відомо
Біографічні дані
Дата смерті 896
Свіржава

Ла́борець (*бл. 875(?) — †896) ― князь ранньофеодальної держави слов'янських племен білих хорватів між Тисою і Дунаєм.

У IX столітті укріплений замок Лаборця (castrum Hung) перетворився на укріплене ранньофеодальне місто-поселення (тепер Ужгород), який став центром нового слов'янського князівства. Лаборець князював в Ужгороді за часів правління у Великоморавській державі Святополка I (871894), та Симеона I Великого (893927) в Болгарському царстві. Першому з них Лаборець корився і сплачував данину, а болгарський цар Симеон, розширюючи свою державу на північ, робив спроби зробити Лаборця своїм васалом.

Ім'я Лаборець вперше зустрічається в угорській хроніці Аноніма нотаріуса (Bele Regis Notarius) «Діяння угрів» («Gesta Hungarorum») ХІІ століття. Згідно з цим твором під 896 роком Лаборець чинив спротив навалі угорських племен з-за Карпатських гір на чолі з Арпадом[1][2][3]. Ця хроніка повідомляє про князя (у перекладі В. Гаджеги):

« Князь Алмош і його дружина поїхали до фортеці Гунг, щоб завоювати її. І коли стали розкладати табір біля мурів, тоді ж вождь тієї ж фортеці на ім'я Лаборций, який по їх мові називається князь, став тікати і хотів дійти до фортеці Землум (словац. Zemplínsky hrad у Земпліні, можливо, сучасні Михайлівці[4]). Воїни ж князя, переслідували його, зловили біля річки Свіржава (тепер Східна Словаччина) і на тому ж місці мотузом повісили його. І від цього дня ту річку назвали од його імені Лаборций (Лаборець). Тоді князь Алмуш і його люди зайшли у фортецю Гунг, богам безсмертним пожертвували великі жертви і гуляння зробили на 4 дні.  »


Твір зберігся і в середині XVIII сторіччя почав використовуватися угорськими вченими як достовірне джерело про отримання незалежності угорцями. Проте сучасні дослідники хроніки (наприклад, Дьюла Крісто, Ференц Макк) стверджують, що в основному перекази Аноніма ― це плід його літературного домислу і що окрім опису реальних подій, Анонім сам придумав багато міфічних[5][6][7]. Історики досі сперечаються, чи існував Лаборець, але більшість схильна вважати Лаборця цілком реальною особою, тому що події, описані Анонімом, майже повністю підтверджуються археологічними знахідками.

В Ужгороді одна з площ названа ім'ям князя Лаборця.

У літературі[ред.ред. код]

Ім'я Лаборця знайшло широке відображення в народній пам'яті: про нього складали легенди і пісні. Ужгородський історик XIX століття Михайло Лучкай розказав про Лаборця словацькому письменнику Богуславу Носаку-Незабудову і той написав повість «Лаборець». Далі з художніми творами про князя виступили і закарпатські письменники: оповідання Анатолія Кралицького «Князь Лаборець», п'єса Євгена Фенцика «Підкорення Ужгорода», вірш Марійки Підгірянки «Князь Лаборець», поема Василя Ґренджі-Донського «Князь Лаборець», роман Петра Угляренка «Князь Лаборець» тощо.

Примітки[ред.ред. код]

  1. (англ.) Dmitriĭ Ivanovich Pop, Ivan Ivanovich Pop, Uzhgorod and Mukachevo: a guide. Raduga Publishers, 1987, page 14.
  2. (англ.) Paul R. Magocsi, Our people: Carpatho-Rusyns and their descendants in North America. Bolchazy-Carducci Publishers, 2005, page 5.
  3. (англ.) Jean S. Forward, Endangered peoples of Europe: struggles to survive and thrive. Greenwood Publishing Group, 2001, page 132.
  4. (словац.) Chronológia osídľovania Karpát, Potisskej a Podunajskej nížiny.
  5. (угор.) Kristó, Gyula (General Editor); Engel, Pál (Editor); Makk, Ferenc (Editor) (1994). Korai Magyar Történeti Lexikon (9-14. század). Budapest: Akadémiai Kiadó. p. 753. ISBN 963 05 6722 9.
  6. (англ.) Köpeczi, Béla (General Editor); Makkai, László (Editor); Mócsy, András (Editor); Szász, Zoltán (Editor); Barta, Gábor (Assistant Editor) (1994). History of Transylvania. Budapest: Akadémiai Kiadó. ISBN 963 05 6703 2.
  7. (угор.) Benkő, Bóna, Jakó, Tonk, Vekov, Erdély a Keresztény Magyar Királyságban, 2001, ISBN 973-8231-05-1.

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Герб Ужгорода 1701.gif Князь Ужгорода
?-896
Герб Ужгорода 1701.gif Наступник