Князь Лаборець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лаборець
Laborets.jpg
Лаборець
Князь Ужгорода
Початок правління:  ?
Кінець правління: 892
Попередник:
Дата народження: 875
Дата смерті: 892

Ла́борець (приблизно 875-892) ― князь ранньофеодальної держави слов'янських племен білих хорватів між Тисою і Дунаєм.

Деякі вчені упевнені, що він князював в Ужгороді за часів правління у Великоморавській державі Святополка I (871-894), та Симеона I Великого (893-927) в Болгарському царстві. Існує припущення, що першому Лаборець корився і сплачував данину. Ім'я Лаборець вперше зустрічається в угорській хроніці невідомого автора (Аноніма) Gesta Hungarorum ХІІ століття. Дослідники хроніки стверджують, що в основному перекази Аноніма ― це плід його літературного домислу і що окрім опису реальних подій, Анонім сам придумав багато міфічних.

Твір зберігся і в середині XVIII ст., почав використовуватися угорськими ученими як достовірне джерело про отримання незалежності угорцями. Саме ця хроніка повідомляє про князя: «Князь Алмош і його дружина поїхали до фортеці Гунг, щоб завоювати її. І коли стали розкладати табір біля мурів, тоді ж вождь тієї ж фортеці на ім'я Лаборций, який по їх мові називається князь, став тікати і хотів дійти до фортеці Землум. Воїни ж князя, переслідували його, зловили біля річки Свіржава (Східна Словаччина) і на тому ж місці мотузом повісили його. І від цього дня ту річку назвали од його імені Лаборций (Лаборець). Тоді князь Алмуш і його люди зайшли у фортецю Гунг, богам безсмертним пожертвували великі жертви і гуляння зробили на 4 дні» (Переклад В. Гаджеги).

Ім'я Лаборця знайшло широке відображення в народній пам'яті: про нього складали легенди і пісні. Ужгородський історик XIX століття Михайло Лучкай розказав про Лаборця словацькому письменнику Б.Носаку-Незабудову і той написав повість «Лаборець». Далі з художніми творами про князя виступили і закарпатські письменники. Це оповідання Анатолія Кралицького «Князь Лаборець», п'єса Євгена Фенцика «Підкорення Ужгорода», вірш Марійки Підгірянки «Князь Лаборець», поема Василя Гренджі-Донського «Князь Лаборець», роман Петра Угляренка «Князь Лаборець» тощо.

Історики досі сперечаються, чи існував Лаборець. Але більшість схильна вважати Лаборця цілком реальною особою. Тому що події, описані Анонімом, майже повністю підтверджуються археологічними знахідками.