Кобаясі Ісса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кобаясі Ісса.

Кобаясі Ісса (яп. 小林一茶, こばやしいっさ; 17631827) — японський поет, майстер хайку періоду Едо. Справжнє ім'я — Нобуюкі (信之). Псевдонім — Хайкудзі (俳諧寺, «монастир Хайку»)

Короткі відомості[ред.ред. код]

Кобаясі Ісса народився 1763 року у містечку Касівара провінції Сінано в сім'ї селянина. Через скрутне становище в родині, у 14-віці він вирушив до Едо на заробітки.

У 25 років Ісса став вивчати хайку під керівництвом Нірокуана Тікуа, наставника поетичної школи Кацусіка. Згодом юним поетом опікувався літератор Нацуме Сейбі. У зрілому віці Ісса полишив Едо і став здійснювати паломництва до святих місць у різних провінціях Японії. Наприкінці життя, у 51-річному віці, він повернувся на батьківщину.

Низьке соціальне походження, важка молодість і нещасливе подружнє життя обумовили оригінальний стиль віршів поета. Йому були притаманні туга, простота, використання діалектизмів і жаргону.

Ісса створив понад 20 тисяч віршів і велику кількість тушевих ескізів, які ілюстрували його хайку. Найвідомішими працями поета є «Сьомий щоденник»[1], «Моя осінь»[2], «Щоденник смерті батька»[3],

Примітки[ред.ред. код]

  1. яп. 七番日記.
  2. яп. おらが春.
  3. яп. 父の終焉日記.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

Посилання[ред.ред. код]