Кобдо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кобдо
монг. Ховд
Місто Кобдо
Місто Кобдо
Основні дані
Країна Монголія
Населення 28 601 (2007)
Площа міста 80 км. кв км²
Поштові індекси 84 xxx
Телефонний код 976 (0)143
Географічні координати Координати: 48°01′00″ пн. ш. 91°34′00″ сх. д. / 48.01667° пн. ш. 91.56667° сх. д. / 48.01667; 91.56667
Міська влада

Кобдо (Ховд, Дунд-Ус), монг. — Ховд — місто у західній Монголії, центр однойменного аймаку, одне з найстаріших міст країни. Населення — 29 000 мешканців. [1] Розташований на висоті 1406 метрів над рівнем моря в долині річки Буянт-Гол, притоки ріки Кобдо, на відстані 1425 км від Улан-Батора. [2]

Назва[ред.ред. код]

Місто має три варіанти назви. Кобдо — побуквенна транслітерація зі старомонгольської, Ховд пишеться за нормами кириличної монгольської орфографії. Ще одна назва — Джаргалант. Ця назва широко поширена в Іссик-кульській області Киргизії. Жаргалант монгольською означає «щасливий». [3]

Історія[ред.ред. код]

Пам'ятник місцевому герою Амарсанаа в Секретному парку Ховда

Історія міста Кобдо розпочинається у 1685 році коли джунгарський Галдан Бошогту-хан аби протистояти маньчжурській агресії заснував тут свою ставку. Місто виникло на місці фортеці (збереглися лише руїни) у 1731 році. Складався з Сангийт хот («Кам'яного міста») та торгівельної слободи на місці якої будується сучасне місто яке забудовується 2-поверховими спорудами. [4] 2 серпня 1912 року у ході визвольної війни монголів оточені у фортеці Кобдо китайці обстріляли будівлю російського консульства у Кобдо, внаслідок чого монголи скерували китайському командуванню ультиматум про негайну здачу міста. Оскільки відповіді так і не надійшло, монгольські війська штурмували фортецю та взяли її. [5]

Економіка[ред.ред. код]

У місті є електростанція, деревообробний завод, друкарня, працює понад 300 промислових підприємств. Аеропорт Кобдо має важливе значення для розвитку туристичного потенціалу регіону. [6]

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Вигляд на місто з кладовища

У місті розташовано Кобдоський державний університет педагогічний інститут, сільськогосподарський технікум, краєзнавчий музей, театр. У 2001 році засновано лікувально-діагностичний центр Західного регіону.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Музей Ховда відомий своїми колекціями буддійської та до монгольської епохи, у ньому зберігаються одежа, рукописи, статуї та священні реліквії.
  • Сангийн херем (монг. Казначейська фортеця) — руїни маньчжурської фортеці ХІІІ століття у північній частині міста.
  • Храм Шар Сюме (Жовтий храм) збудований у 1770-х роках та зруйнований 1937 року.
  • Монастирський комплекс Ганданпунцагчойлон оточений 108 буддистськими ступами. Відкритий у серпні 2010.
  • Поруч з містом розташовано Національний парк Хара-Ус-Нур на території якого розташовано озера Хара-Нур, Хара-Ус-Нур та Дурген-Нуур. На цих озерах зимують птахи зі всієї Азії.

[7]

Населення[ред.ред. код]

Станом на 1963 рік населення міста складало 10,6 тисяч мешканців.

Тувинці у Кобдо[ред.ред. код]

Головна площа Кобдо

У Кобдоській битві 1912 року на стороні монголів також воювали тувинці. До заснування міста у 17 століття на цій території кочували тувинські племена. До ХІХ століття не було чіткої межі між землями тувинців та монголів. [8] У Тувинскому державному університеті (Росія) вивчають особливості тувинської мови у Кобдо [9]

Клімат[ред.ред. код]

Максимальна середня температура в Кобдо спостерігається в липні — 25 градусів за Цельсієм, нічна — 12 градусів. Мінімальна середня денна температура фіксується в січні мінус 16 градусів за Цельсієм, нічна — мінус 30. Також у липні у місті випадає найбільше опадів — 35 мм. Водночас у січні — лютому випадає трохи більше 0 мм протягом місяця. Відповідно у липні у місті фіксують в середньому 6 днів протягом яких фіксують опади. Також у червні 10 годин протягом доби у місті є сонячними. [10]

Примітки[ред.ред. код]