Кобернюк Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кобернюк Василь Іванович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 11 жовтня 1983(1983-10-11)
Ізяслав, Україна
Смерть 24 липня 2014(2014-07-24) (30 років)
Первомайськ, Україна
Громадянство Україна Україна
Псевдо Рекрут
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Війська спецпризначення
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
CMNS: Кобернюк Василь Іванович у Вікісховищі

Васи́ль Іва́нович Коберню́к (Псевдо: «Рекрут»[1]; 11 жовтня 1983(19831011), Ізяслав, Україна — 24 липня 2014, Первомайськ, Україна) — сержант 140-го центру спеціального призначення в/ч А 0661 Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1983 року в місті Ізяслав. Закінчив школу в Ізяславі, 2002 року призваний на строкову службу, в жовтні 2003 року перейшов служити за контрактом до в/ч А 0553 (Хмельницький). 2010 року перейшов служити до Замкової виправної колонії № 58 в Ізяславі — молодший інспектор відділу охорони, був гравцем ізяславського ФК «Горинь». Навесні 2014 року добровольцем пішов до війська. 1 липня підписав контракт, зарахований до 140 центру спеціального призначення в Хмельницькому, розвідник-снайпер. З початку липня на фронті.

Загинув разом з трьома побратимами 24 липня в Первомайську — Андрієм Чабаном, Володимиром Черкасовим та Тарасом Якимчуком. Під час патрулювання українські вояки потрапили в засідку диверсійного загону ворога. Підрозділ Кобернюка забезпечував прикриття іншій розвідувальній групі.

Похований на цвинтарі в Старому місті, поряд з церквою Успіння Пресвятої Богородиці, з державними почестями під залп салюту та гімн України.

Без Василя лишилася мама.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня (8 серпня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України (посмертно)[2]
  • Почесний громадянин Ізяславського району (Рішення 13-ї сесії Ізяславської районної ради сьомого скликання від 23 лютого 2018 року)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Як спецназівці зірвали плани бойовиків захопити Попасну. Архів оригіналу за 12 Травня 2020. Процитовано 24 Квітня 2020.
  2. Указ Президента України від 8 серпня 2014 року № 640/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]