Кобер Олександр Павлович
| Кобер Олександр Павлович | |
|---|---|
| Kober Alexander Pawlowitsch (нім.) | |
 | |
| Народився |
5 листопада 1926 Миколаїв, Українська СРР |
| Помер |
5 грудня 1942 (16 років) Миколаїв, Райхскомісаріат Україна, Третій Рейх |
| Поховання | Миколаївський некрополь |
| Громадянство |
 СРСР |
| Національність | німець |
| Діяльність | боєць опору |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Партія | позапартійний |
| Нагороди |
 |
Шура Кобер (нар. 5 листопада 1926, Миколаїв, УРСР — пом. 5 грудня 1942, Миколаїв, УРСР) — піонер, учасник антинімецького підпілля «Миколаївський центр» в Миколаєві в роки німецько-радянської війни.
Подвиг[ред. | ред. код]
Шура Кобер народився 5 листопада 1926 року в Миколаєві в родині етнічних німців. Навчався в Миколаївській школі № 12 на Слобідці.
В роки німецької окупації — розвідник і зв'язковий в одній з радянських організацій Миколаївського підпільного центру. Разом з Шурою Кобером в підпільному центрі був уродженець Кременчука Вітя Хоменко, що перед війною з батьками переїхав до Миколаєва. Коли обірвалися зв'язки з Москвою — вийшов з ладу радіоприймач, хлопці отримали завдання перейти лінію фронту, щоб встановити зв'язок. З невеликою бамбуковою палицею, всередині якої знаходились секретні зашифровані документи, вони прямували до Москви маршрутом Миколаїв — Луганськ — Ростов — Лінія фронту.
В штабі партизанського руху в Москві вони доповіли обстановку і розповіли про те, що спостерігали на шляху від Миколаєва до Москви. В Москві закінчили короткотермінові курси для розвідників. Повернувшись до Миколаєва, привезли радянським підпільникам радіоприймач, зброю, вибухівку.
Були видані зрадником, що прокрався в організацію.
24 листопада 1942 року їх схопили гітлерівці. 5 грудня того ж року Шуру Кобера, Вітю Хоменка та інших підпільників повісили на Базарній площі Миколаєва.
Нагороди[ред. | ред. код]
Радянська влада посмертно нагородила Шуру Кобера орденом Вітчизняної війни І ступеня, медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» І ступеня.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Ім'я Шури Кобера присвоєно 12 школам. У Миколаєві в пам'ятному сквері в 1959 році радянською владою встановлений пам'ятник юним комуністам, побудований на кошти, зібрані школярами України.
На гранітній плиті висічені слова:
«Піонерам-героям», юним розвідникам Шурі Коберу та Віті Хоменко, що загинули в боротьбі з фашистськими загарбниками 5 грудня 1942 року, від школярів України.
Автори пам'ятника скульптори О. Князик, Т. Судьїна, Ю. Тягно. Іменами хлопців названа бібліотека в Миколаєві.
Інший пам'ятник Коберу і Хоменку встановлено біля миколаївського Некрополя.
Література[ред. | ред. код]
- Владимов М. Шура Кобер, Витя Хоменко. — Москва: Из-во «Малишь», 1981. — 26 с.
- Горбуров Е. Г., Горбуров К. Е., Криворок М. В. Герои не умирают. — Николаев: Илион, 2011. — 79 с.
- Діти-герої. 4-е виданя. — К.:Оадянська школа, 1988. — 608 с.
- М. М. Шитюк, Є. Г. Горбуров, К. Є. Горбуров. Слава і гордість Миколаївщини. 75-річчю утворення Миколаївської області присвячується — Миколаїв: Видавець П. М. Шамрай, 2012. — С. 167—168.
Джерела[ред. | ред. код]
- О. В. Серединський. До 85-річчя з дня народження О.Кобера, учасника розвідувально-диверсійної групи «Миколаївський центр». Державний Архів Миколаївської області. Архів оригіналу за 11 Грудня 2021.
|
