Кобзон Йосип Давидович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йосип Давидович Кобзон
фотографія
Йосип Кобзон у 2007 р.
Основна інформація
Дата народження 11 вересня 1937(1937-09-11) (76 років)
Місце народження УРСР Часів Яр, Донецька область, УРСР
Роки активності від 1951 до сьогодення.
Країна СРСР СРСРРосія Росія
Професія артист
Жанр естрада
Нагороди Народний артист СРСР Народний артист України
http://www.iosifkobzon.ru

Йо́сип Дави́дович Кобзо́н (рос. Иосиф Давыдович Кобзон; * 11 вересня 1937, Часів Яр, Донецької області) — радянський і російський естрадний співак (баритон), українофоб [1], російський політик, народний артист України (1991).

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Йосип Кобзон з дитинства займався співом в шкільній художній самодіяльності, був переможцем шкільних, обласних і республіканських олімпіад.

Мати, Іда Ісааківна, народилась в Подільскій губернії, рано залишилась без батька і з 13 вимушена була заробляти вирощуванням тютюну. В молодості працювала на деревообробній фабриці, в 22 стала до лав КПРС. З 1930 працювала народним суддею.

У 1952 році вступив у Дніпропетровський гірський технікум, у 1956 — закінчив його. Протягом років навчання продовжував відвідувати заняття співом. У 1956 році вступив до лав Радянської Армії. Першого року служби був заспівувачем, надалі — артистом Ансамблю пісні й танцю Закавказького військового округу. Після демобілізації в 1958 році Йосип Кобзон вступив у Державний музично — педагогічний інститут імені Гнєсіних на вокальний факультет до класу Любові Володимирівни Котельникової.

Навчання в інституті поєднував із роботою у цирку як вокаліста. Після знайомства з композитором Аркадієм Островським почав професійно займатись співом. Спочатку виступав з І.Кохно, та працював самостійно з композиторами В.Мураделлі, А.Новіковим, А.Бабаджаняном, М.Фрадкіним, А.Пахмутовою, С.Туліковим, Е.Френкелєм, Е.Колмановським, О.Фельцманом та іншіми.

У 1962 році вийшла перша платівка пісень О. Островського і А. Пахмутовой у виконанні Йосипа Кобзона. У тому ж році співак вперше виїхав у творче відрядження до Угорщини з Є. Колмановським і К. Ваншенкіним. Саме тоді Йосип Кобзон почав працювати самостійно, багато виїжджав у віддалені міста країни і комсомольські будівництва.

У 1964 р. Йосип Кобзон виступив на міжнародному конкурсі у місті Сопоті (Польща) і став його лауреатом. Цього року здобув звання заслуженого артиста Чечено-Інгушської АРСР. У 1965 року артист взяв участь у міжнародному конкурсі «Дружба», що проходив у шести соціалістичних країнах і завоював перші місця у Варшаві, Берліні та Будапешті.

У 1966 році стає лауреатом Всесоюзного конкурсу виконавців радянської пісні. У 1968 — лауреатом міжнародного конкурсу «Золотий Орфей» . Учасник багатьох всесвітніх фестивалів молоді та студентів. З 1974 року є Народним Артистом Дагестанського АРСР.

У радянські часи виконував ліричні й патріотичні пісні, що славили радянську дійсність. Прославився виконанням пісень до знаменитого серіалу «Сімнадцять миттєвостей весни». У середині 1990-х «урочисто попрощався» з естрадою, провів низку прощальних гастролей, але, попри це, і далі співає та виступає. Знаменитий перукою, яку носить уже декілька десятиліть.

Після розпаду СРСР став дуже заможною людиною й часто обвинувачується в причетності до організованої злочинності, через що йому заборонений в'їзд до багатьох держав, зокрема в США, на що він неодноразово скаржився в інтерв'ю й навіть намагався ініціювати офіційні розгляди із цього приводу.

11 березня 2009 року Московська міська дума прийняла постанову, відповідно до якої Йосип Кобзон став Почесним громадянином міста Москва. Кобзон кілька разів обирався в Державну думу від Агинського Бурятського автономного округу.

Антиукраїнські заяви[ред.ред. код]

Нев'їздний[ред.ред. код]

  • 21 липня 2014 Йосипу Кобзону (а також ще двом російським попсовим артистам - Олегу Газманову та Аллі Перфіловій, відомої під сценічним псевдонімом Валерія) - на невизначений час заборонено в'їзд до Латвії. Про це повідомило латвійське Міністерство закордоних справ. "Ці особи своїми діями сприяли порушенню територіальної цілісності і суверенітету України", - йдеться в повідомленні. Голова МЗС Латвії Едгар Рінкевич прийняв рішення на підставі Закону про іноземців.[4] 19 липня міністр Рінкевич написав у твіттері, що прийняв рішення «заборонити російським апологетам імперіалізму та агресії приїжджати до Латвії на тусовочні заходи».

Нагороди[ред.ред. код]

  • Орден «За заслуги» I ст. (4 липня 2012) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурно-освітній розвиток Донецької області, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди 80-річчя утворення області[5]
  • Орден «За заслуги» II ст. (3 липня 2002) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток регіону, високий професіоналізм та з нагоди 70-річчя утворення Донецької області[6]
  • Орден «За заслуги» III ст. (18 лютого 2000) — за значні особисті заслуги у розвитку пісенного мистецтва, багаторічну плідну творчу і громадську діяльність[7]
  • Народний артист України (27 грудня 1991) — за видатні заслуги у розвитку музичного мистецтва, пропаганду української пісні[8]

Почесні звання[ред.ред. код]

Йосип Кобзон є почесним громадянином 18 українських міст:

Пам'ятники[ред.ред. код]

30 серпня 2003 року у Донецьку встановили пам'ятник Йосипу Кобзону.

Примітки[ред.ред. код]

http://mkrf.ru/press-tsentr/novosti/ministerstvo/deyateli-kultury-rossii-v-podderzhku-pozitsii-prezidenta-po-ukraine-i-krymu

Див. також[ред.ред. код]

  • 3399 Кобзон — астероїд, названий на честь артиста.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]