Кобринська Наталія Іванівна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кобринська Наталія Іванівна (дівоче прізвище Озаркевич) (*8 червня 1855 — †1920) — письменниця, організаторка жіночого руху.
Народилася 8 червня 1855 року в с. Белелуя Снятинського повіту на Станіславщині (нині Івано-Франківщині) у родині священика з поважними національно-культурними традиціями.
Дід Кобринської відомий як перший популяризатор творів письменників України в Галичині, Озаркевич І. І. (1795—1854), ініціатор українського театрального аматорства, автор і постановник п'єс І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, С. Писаревського та ін. Батько письменниці І. Озаркевич (1826—1903) був депутатом галицького сейму та австрійського парламенту, громадським діячем, писав вірші.
Наталія Кобринська стояла біля витоків українського фемінізму, позитивно націленого не на руйнування, а на будівництво і творчість. Вона стала ініціатором першої української жіночої організації. «Перший вінок» заклав основи розвитку жіночих часописів, які редагували і видавали самі жінки. Він з'явився 1889 р. у Львові за редакцією Олени Пчілки та Наталії Кобринської.
При створенні альманаху до праці були залучені кращі творчі жіночі сили як Наддніпрянської України, так і Галичини: Олена Пчілка, Леся Українка, Дніпрова Чайка, Людмила Старицька, Уляна Кравченко, Анна Павлик, Олеся Бажанська та інші.
Видання «Першого вінка» було здійснено завдяки приватним пожертвам та фінансовій підтримці Олени Пчілки.
[ред.] Література
![]() |
Це незавершена стаття про літератора. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття не містить шаблону-картки.
Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю. Можливо, вам варто звернутись за допомогою до Вікіпедія:Запити на шаблони.
|


