Кобулов Амаяк Захарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кобулов Амаяк Захарович
Народився 1906[2]
Тифліс, Російська імперія
Помер 26 лютого 1955(1955-02-26)[1]
Москва, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність дипломат, державний діяч, військовослужбовець
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання  Генерал-лейтенант
Партія КПРС
Автограф
Нагороди
Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Кутузова II ступеняОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної ЗіркиМедаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)Заслужений працівник МВС

Амая́к Заха́рович Кобу́лов (190626 лютого 1955) — генерал-лейтенант НКВС СРСР. В. о. наркома внутрішніх справ УРСР (грудень 1938 — вересень 1939).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1906 році в місті Тифлісі (Тбілісі) в вірменській родині кравця. Закінчив п'ять класів торговельної школи.

З 1921 — служив рядовим 237-ї етапної ділянки РСЧА.

У 1923—1927 — працював секретарем народного суду Ахалцихського району, касиром-рахів-ником Боржомського райвиконкому, бухгалтером-інструктором робітничого кооперативу, рахівником-статистиком скляного заводу у Боржомі, бухгалтером заводу у Тифлісі.

З вересня 1927 — в органах ГНУ Грузинської СРР. За 11 років роботи пройшов шлях від рахівника фінансового відділу до т.в.о. наркома внутрішніх справ Абхазької АСРР.

У грудні 1938 — призначений першим заступником наркома внутрішніх справ УРСР.

З 7 грудня 1938 — 2 вересня 1939 — виконував обов'язки Наркома внутрішніх справ УРСР.

У вересні 1939 — червні 1941 — радник повноважного представництва СРСР у Німеччині (резидент НКВС СРСР, псевдонім «Захар»).

У 1941—1945 — нарком держбезпеки і нарком внутрішніх справ Узбецької РСР. У наступні роки працював у Центральному апараті НКВС-МВС СРСР. Остання посада — заступник начальника Контрольної інспекції при МВС СРСР.

27 червня 1953 року заарештований у зв'язку зі справою Лаврентія Берії.

1 жовтня 1954 року засуджений до вищої міри покарання. Розстріляний у Москві. Не реабілітований.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]