Коваль Максим Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Максим Коваль
Максим Коваль
Максим Коваль
Особисті дані
Повне ім'я Максим Анатолійович Коваль
Народження 9 грудня 1992(1992-12-09)[1] (31 рік)
  Запоріжжя, Україна
Зріст 189 см
Вага 86 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Греція «Каламата»
Юнацькі клуби
2004—2008 Україна «Металург» (З)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2008–2010 Україна «Металург» (З) 22 (−26)
2009–2010  Україна «Металург-2» (З) 18 (−33)
2010–2019 Україна «Динамо» 63 (−47)
2014–2015  Україна «Говерла» 20 (−32)
2015–2016  Данія «Оденсе» 10 (−19)
2018  Іспанія «Депортіво» 2 (−3)
2018–2019  Саудівська Аравія «Аль-Фатех» 29 (−41)
2019–2022 Саудівська Аравія «Аль-Фатех» 75 (−123)
2022–2023 Молдова «Шериф» 13 (−6)
2024– Греція «Каламата» 0 (−0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2008–2009 Україна Україна (U-17) 8 (−9)
2009–2012 Україна Україна (U-19) 1 (0)
2012–2014 Україна Україна (U-21) 12 (−17)
2012–2017 Україна Україна 2 (−2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 10 січня 2024.

Макси́м Анато́лійович Кова́ль (нар. 9 грудня 1992, Запоріжжя, Україна) — український футболіст, воротар грецького клубу «Каламата». Грав за збірну України.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дитинстві займався гімнастикою і плаванням, але незабаром почав грати у футбол. Виступав як нападник, але перший тренер гравця Віктор Трегубов поставив Максима у ворота. З 2004 по 2008 роки виступав у ДЮФЛ за запорізький «Металург». Влітку 2008 року був переведений у «Металург-2».

«Металург»[ред. | ред. код]

1 листопада 2009 року дебютував за основу «Металурга» в Прем'єр-лізі у матчі проти ужгородського «Закарпаття» (3:0)[2], Коваль показав дуже впевнену гру[3]. 29 листопада цього ж року зіграв «на нуль» проти «Динамо» (Київ), відбивши удар після пенальті Артема Мілевського.

«Динамо»[ред. | ред. код]

Інформація про те, що воротарем цікавиться київське «Динамо», почала з'являтися ще наприкінці 2009 року. 25 липня 2010 року на прес-конференції після виїзної гри проти «Карпат» (поразка 0:1) головний тренер «Металурга» підтвердив, що це був останній матч Максима Коваля в складі запоріжців[4]. Вартість переходу до «Динамо» оцінювалася у 4 млн доларів[5][6].

26 липня 2010 року київське «Динамо» офіційно підтвердило інформацію про укладання контракту з гравцем[7].

У сезоні 2012-13 став основним воротарем «Динамо». Перші 8 турів чемпіонату незмінно стояв у рамці воріт. Проявив себе у матчах 3 кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів проти «Феєнорда». Матч у Києві завершився перемогою «Динамо» 2-1. В матчі-відповіді Коваль зробив ряд сейвів, і вже на останніх хвилинах «Динамо» вирвало перемогу 0-1 і пройшло далі. В матчах плей-оф проти менхенгладбахської Борусії також якісно відстояв на воротах. З загальним рахунком двох матчів 4-3 на користь «Динамо», воно пройшло в груповий раунд. Незважаючи на хорошу гру, у збірній тренери надавали перевагу Андрію Пятову. Після закінчення сезону Коваля було визнано найкращим молодим гравцем чемпіонату України за версіями УЄФА та World Soccer, а також найкращим воротарем чемпіонату України.

«Говерла»[ред. | ред. код]

3 березня 2015-го року Коваль перейшов до ужгородської «Говерли»[8].

«Оденсе»[ред. | ред. код]

31 серпня 2015 стало відомо, що Максим Коваль уклав угоду з данською командою «Оденсе»[9].

«Депортіво»[ред. | ред. код]

20 січня 2018 року на правах оренди перейшов до іспанського «Депортіво»[10].

«Аль-Фатех»[ред. | ред. код]

24 липня 2018 року перейшов на правах оренди на 1 рік до саудівського клубу «Аль-Фатех». у 2019 році уклав з цим клубом вже повноцінний контракт. 29 червня 2022 року залишив «Аль-Фатех» у зв'язку з закінченням терміну дії контракту.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

За юнацьку збірну України до 17 років дебютував 10 вересня 2008 року в матчі проти Румунії (4:0). Всього за збірну до 17 років провів 8 матчів.

У юнацькій збірній до 19 років дебютував 4 липня 2009 року в матчі проти Росії (0:0). Коваль поступається місцем в основі Ігорю Левченко.

1 червня 2012 року зіграв свій перший матч за головну збірну — в перерві Максим замінив Олександра Горяїнова в товариському матчі зі збірною Австрії.

Максим став одним з трьох воротарів (разом з Андрієм П'ятовим та Олександром Горяїновим), котрі були заявлені на Євро-2012.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Батько Анатолій Вікторович займався футболом у школі запорізького «Металурга»[11]. Родичі його матері займалися легкою атлетикою професійно.

Улюблена футбольна команда Максима Коваля — лондонський «Челсі», найкращими воротарями Коваль вважає Ікера Касільяса та Ігоря Акінфєєва[12].

8 січня 2015 року Максим одружився з Каріною Левінською[13].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна статистика[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Кубок країни Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Проп. Чистих Ліга Ігор Проп. Чистих Ліга Ігор Проп. Чистих Ліга Ігор Проп. Чистих Ігор Проп. Чистих
2009-10 Україна «Металург» З. Прем'єр-ліга 19 23 6 КУ 0 0 0 19 23 6
2010-11 Україна «Металург» З. Прем'єр-ліга 3 3 0 КУ 0 0 0 3 3 0
Усього за "Металург"З. 22 26 6 0 0 0 22 26 6
2010-11 Україна «Динамо» К. Прем'єр-ліга 12 7 6 КУ 1 2 0 ЛЧ/ЛЄ 5 6 1 3 3 0
2011-12 Україна «Динамо» К. Прем'єр-ліга 8 1 7 КУ 1 2 0 ЛЄ 1 3 0 10 6 7
2012-13 Україна «Динамо» К. Прем'єр-ліга 23 15 13 КУ 0 0 0 ЛЧ/ЛЄ 10 13 2 32 28 15
2013-14 Україна «Динамо» К. Прем'єр-ліга 13 17 13 КУ 2 2 1 ЛЄ 4 7 0 2 1 1
Усього за «Динамо» 56 40 29 4 6 1 20 29 3 80 75 33
2014-15 Україна «Говерла» Прем'єр-ліга 20 32 5 КУ 3 4 0 14 16 4

За збірну[ред. | ред. код]

Досягнення[ред. | ред. код]

«Динамо» (Київ): 2013-14
«Динамо» (Київ): 2011, 2016
«Шериф»: 2022-23
«Шериф»: 2022-23
Збірні

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. «Металург» (Запоріжжя) — «Закарпаття» (Ужгород) — Чемпионат.ру[недоступне посилання з жовтня 2019] (рос.)
  3. Запорожцы громят закарпатцев. football.ua. Процитовано 29 червня 2022.
  4. «Карпати» — «Металург» (З) 1:0. Злий геній Максима Коваля (ua-football.com, 25.07.2010). Архів оригіналу за 27 Липня 2010. Процитовано 25 Липня 2010.
  5. Максим Коваль - официально игрок киевского Динамо. sport.bigmir.net (рос.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 29 червня 2022.
  6. Максим Коваль в "Динамо"?. Футбол 24. Процитовано 29 червня 2022.
  7. Максим Коваль — вратарь «Динамо»! (рос.)
  8. Лукман Аруна і Максим Коваль перейшли на Говерлу. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 31 Серпня 2015.
  9. Офіційно. Молода надія «Динамо» перебрався в Європу. Архів оригіналу за 2 Вересня 2015. Процитовано 31 Серпня 2015.
  10. Максим Коваль перейшов до Депортіво (укр.). Архів оригіналу за 21 Січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
  11. Максим Коваль: Дебютировал без дрожи в коленках. www.ua-football.com (рос.). 7 листопада 2009. Процитовано 29 червня 2022.
  12. Коваль: "После финального свистка я был самым счастливым на поле". football.ua. Процитовано 29 червня 2022.
  13. Голкіпер київського «Динамо» й «Говерли» Максим Коваль обрав для свого весілля Львів. Архів оригіналу за 13 Лютого 2015. Процитовано 13 Травня 2015.
  14. Обзор сезона: Украина. Архів оригіналу за 17 Червня 2013. Процитовано 30 Червня 2013.
  15. Коваль — найкращий молодий гравець УПЛ за версією World Soccer. Архів оригіналу за 8 Квітня 2014. Процитовано 29 Червня 2013.
  16. Мхітарян — найкращий гравець Прем'єр-ліги, Луческу — найкращий тренер. Архів оригіналу за 8 Квітня 2014. Процитовано 2 Липня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]