Ковелін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ковелін
Covellite-USA.jpg
Ковелін
Загальні відомості
Клас мінералу Сульфід міді
Генезис Екзогенний метасоматичний
Хімічна формула CuS
Ідентифікація
Колір Індиговосиній, темносиній
Форма кристалів Пластинки
Спайність Досконала
Злам Нерівний до раковистого
Твердість за шкалою Мооса 1,5 - 2,0
Блиск Напівметалічний
Прозорість Непрозорий
Колір риски Сірий до чорного

Ковел́ін (рос. ковеллин, англ.. covellite, covelline, covellinite, indigo copper; нім. Covellin m, Kupferindigo m) – мінерал класу сульфідів, сірчистий різновид мінерального виду ковелін – клокманіт. Син. - мідне індиго, ковеліт.

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула CuS або Cu2CuS3 (Cu2SCuS2).

За Є.Лазаренко містить (%): Cu – 66,48; S – 32,52. Домішки: Fe, Se, Ag, Pb. Назву отримав на честь італійського мінералога Н.Ковеллі (N.Covelli, 1790-1829), який на початку XIX століття відкрив новий мінерал в околицях вулкану Везувію.

Кристалографія[ред.ред. код]

Кристалізується в гексагональної сингонії. Вид симетрії дигексагонально-біпірамідальний.

Агрегати і габітус[ред.ред. код]

Звичайно спостерігається у вигляді тонких прожилків, примазок та порошкуватих і сажистих мас. Кристали трапляються рідко і мають пластинчастий габітус з розвитком пінакоїда {0001} і пірамідальних граней {1011}. Інколи ковелін утворює епітаксичні зростання з піритом, а також із сфалеритом.

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Колір ковеліну індиговосиній, темносиній. Колір риси сірий до чорного. Блиск напівметалічний, матовий. Непрозорий. Спайність досконала. Твердість 1,5-2,5. Крихкий. Питома вага 4,6-4,7. У тонких листочках гнучкий. Оптичні властивості: одноосьовий, позитивний, дисперсія сильна. Сильно анізотропний.

Утворення і родовища[ред.ред. код]

Ковелін є типовим екзогенним мінералом зони вторинного збагачення мідних сульфідних родовищ, де утворюється за рахунок метасоматичного заміщення інших сульфідів. Розвивається метасоматичним шляхом по сульфідам міді: халькопіриту, борніту, халькозину. У деяких місцях (родовища Б’ютт, США) ковелін відомий як гідротермальне утворення.

Самостійних родовищ не утворює. У великих масах був знайдений в Новій Зеландії. Зустрічається в Італії, Німеччині, Сербії, Чилі, США (Колорадо, Монтана). У незначних кількостях кількостях він наявний майже у всіх родовищах міді. Великі кристали і кристалічні групи ковеліну знайдені у руднику Калабона в Сардінії і родовищі Б’ютт у Монтані, США.

Практичне значення[ред.ред. код]

Разом іншими сульфідами міді, особливо з халькозином, ковелін розробляється як мідна руда. Основний метод збагачення – флотація.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]