Ковелін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ковелін
Covellite-USA.jpg
Ковелін
Загальні відомості
Клас мінералу Сульфід міді
Генезис Екзогенний метасоматичний
Хімічна формула CuS
Ідентифікація
Колір Індиговосиній, темносиній
Форма кристалів Пластинки
Спайність Досконала
Злам Нерівний до раковистого
Твердість за шкалою Мооса 1,5 - 2,0
Блиск Напівметалічний
Прозорість Непрозорий
Колір риски Сірий до чорного

Ковелі́н, або мі́дне інди́го, або ковелі́т — мінерал класу сульфідів, сірчистий різновид мінерального виду ковелін — клокманіт. Назву отримав на честь італійського мінеролога Нікола Ковеллі, який на початку XIX століття відкрив новий мінерал неподалік від вулкана Везувія.

Опис[ред.ред. код]

Ковелін зі Шварцвальду (Німеччина)

Формула CuS або Cu2CuS3 (Cu2SCuS2). За Є.Лазаренко містить (%): Cu — 66,48; S — 32,52. Домішки — Fe, Se, Ag, Pb.

Кристалізується в гексагональної сингонії. Вид симетрії дигексагонально-біпірамідальний.

Звичайно спостерігається у вигляді тонких прожилків, примазок та порошкуватих і сажистих мас. Кристали трапляються рідко і мають пластинчастий габітус з розвитком пінакоїда {0001} і пірамідальних граней {1011}. Інколи ковелін утворює епітаксичні зростання з піритом або сфалеритом.

Колір ковеліну індигово-синій, темно-синій. Колір риси сірий до чорного. Блиск напівметалічний, матовий. Непрозорий. Спайність досконала. Твердість 1,5-2,5. Крихкий. Питома вага 4,6-4,7. У тонких листочках гнучкий. Оптичні властивості: одноосьовий, позитивний, дисперсія сильна. Сильно анізотропний.

Утворення і родовища[ред.ред. код]

Ковелін є типовим екзогенним мінералом зони вторинного збагачення мідних сульфідних родовищ, де утворюється за рахунок метасоматичного заміщення інших сульфідів. Розвивається метасоматичним шляхом по сульфідам міді: халькопіриту, борніту, халькозину. У деяких місцях (родовища Б'ютт, США) ковелін відомий як гідротермальне утворення.

Самостійних родовищ не утворює. У великих масах був знайдений в Новій Зеландії. Зустрічається в Італії, Німеччині, Сербії, Чилі, США (Колорадо, Монтана). У незначних кількостях кількостях він наявний майже у всіх родовищах міді. Великі кристали і кристалічні групи ковеліну знайдені у руднику Калабона в Сардінії і родовищі Б'ютт у Монтані, США.

Практичне значення[ред.ред. код]

Разом з іншими сульфідами міді, особливо з халькозином, ковелін розробляється як мідна руда. Цей мінерал є природним надпровідником.[1] Крім того, непрозорі кристали з яскравим блиском роблять його привабливим для колекціонування.

Основний метод збагачення — флотація. В лабораторних умовах ковелін можна отримати за допомогою анаеробних бактерій.[2]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Benedetto, F.D., Borgheresi, M., Caneschi, A., Chastanet, G., Cipriani, C., Gatteschi, D., Pratesi, G., Romanelli, M., Sessoli, R. (2006). «First evidence of natural superconductivity». European Journal of Mineralogy 18 (3): 283–287.(англ.)
  2. Gramp, J.P., Sasaki, K., Bigham, J.M., Karnachuck, O.V., Tuovinen, O.H. (2006). «Formation of Covellite (CuS) Under Biological Sulfate-Reducing Conditions». Geomicrobiology Journal 23 (8): 613–619.(англ.)

Посилання[ред.ред. код]