Ковчег Ноя
Згідно з біблійним оповіданням, Ковчег Ноя (івр. תֵּבַת נֹח тева́т) — це корабель побудований за Божою вказівкою для порятунку Ноя, його сім'ї, й тварин світу від Всесвітнього потопу з дерева ґофер. Історія розповідається в Книзі Буття й інших джерелах.
Історія з книги Буття всебічно розроблялася в різних релігійних традиціях, застосовувалася в алегоричних значеннях (напр. Ковчег — це попередник церкви, що пропонує порятунок людству), зіставлялися теоретичні рішення з практичними проблемами (наприклад, як Ной розміщував відходи).
Розвиток наук геології й біогеографії в XIX ст. призвів до того, що ще більше істориків почали вбачати можливість пояснити буквальне розуміння історії ковчега,[1] а біблійний критицизм знову почав відстоювати світське бачення проблеми. В будь-якому випадку, історія ковчега до сьогодні використовується як індикатор для з'ясування чи сприймає особа Біблію буквально. Крім того, продовжується дослідження Араратських гір в Вірменії, де згідно з книгою Буття, зупинився ковчег.
Оповідання[ред. | ред. код]
Згідно з главами 6-9 книги Буття історія Ковчега починається з того, що Бог побачив велике розбещення людини на землі і вирішив навести потоп на землю і винищити людей з землі. [2] Але Ной знайшов милість в очах Бога, бо був він чоловік праведний і невинний поміж людей свого часу. Бог звернувся до Ноя з велінням збудувати ковчег і взяти з собою дружину; синів Сима, Хама та Яфета; їхніх дружин. Окрім того, Ной мав взяти з собою по двоє з усього живого на землі (самця та самицю з птаства, худоби, плазунів кожного роду), а також їжі для прогодування сім'ї та тварин.
Через сім днів після того, як Ной з родиною і всі тварини ввійшли до ковчега «відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори, і був дощ на землі сорок день і сорок ночей». Вода вкрила навіть найвищі гори і вимерло все, що рухається на землі. «І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було».
.jpg)
Через 150 днів Ковчег зупинився на горах Араратських. Вода продовжувала спадати і через 70 днів завиднілися гірські вершки. Ной вислав крука, який «літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі». Потім Ной вислав голуба, але той повернувся не знайшовши землі. Ще через сім днів Ной знову випустив голуба, і він повернувся з оливковим листком у дзьобі; тоді Ной зрозумів що вода спадає. Ной почекав ще сім днів і випустив голуба знову, цього разу голуб не повернувся. Після цього Ной з родиною, а також всі тварини вийшли з Ковчега і Ной приніс жертву Богу, а Бог вирішив, що Він більше ніколи не проклинатиме землю за людину, і вже більше не вбиватиме всього живого, як то Він вчинив був.
На згадку про Свою обіцянку людям Бог дав їм веселку у хмарі, говорячи: «І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка. І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло».
Прототипи[ред. | ред. код]
В 1948 році знайшлася клинописна табличка, перекладена через декілька десятиліть Ірвінгом Фінкелем[en], куратором Британського музею, із досі невідомою вавилонською версією про великий потоп. У цій версії були дані конкретні розміри незвичайно великого корабля (різновид круглого човна). Його відкриття призвело до створення телевізійного документального фільму[3] та книги, що резюмує це відкриття. Масштабна копія човна, описаного на табличці, була побудована та плавала в Кералі, Індія[4].
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Згідно Біблії, Бог наказав Ною взяти кожної тварини по парі. Цей мотив часто повторюється в картинах. Однак, згідно з текстом Біблії, кількість тварин різних видів була різною, залежно від уявлень про їх міфічну "чистоту":
Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її. 3 Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі. [5]
В культурі[ред. | ред. код]
Ноїв ковчег зображений в контексті всесвітнього потопу в фільмі Ной (2014)[6].
Події в Ноєвому ковчезі описано у драматичній поемі Віктора Гребенюка (Брата Віктора) «Світло в ковчезі» – розділі епічної містерії «Діяння небожителів».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Browne, Janet (1983). The Secular Ark: Studies in the History of Biogeography. New Haven & London: Yale University Press. ISBN 0-300-02460-6.
- ↑ Книга Буття (Переклад Огієнка) [Архівовано 31 Травня 2012 у Wayback Machine.].
- ↑ Всемирный потоп | Джереми Уэйд: тайны океана | Discovery (uk-UA) , архів оригіналу за 8 Лютого 2022, процитовано 8 лютого 2022
- ↑ Finkel, Irving L. (2014), The Ark Before Noah: Decoding the Story of the Flood
- ↑ Бытие 7 / Біблія в пер. Івана Огієнка | Біблія Онлайн. bibleonline.ru (укр.). Архів оригіналу за 5 Травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
- ↑ Всесвітній потоп. Вікіпедія (укр.). 12 вересня 2022. Процитовано 12 вересня 2022.
| |||||||||||||||||
