Ковчег святого Симеона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковчег Св. Симеона

Ковчег святого Симеона або Рака святого Симеона (хорв. Škrinja sv. Šimuna або Raka sv. Šime) — позолочений срібний саркофаг із мощами святого Симеона Стовпника; один із найцінніших та найважливіших пам'ятників хорватського середньовічного ювелірного мистецтва. Розташовується за головним вівтарем у церкві Св. Симеона у м. Задарі, Хорватія. Виготовлений у 1381 році.

Ковчег Св. Симеона знаходиться під захистом ЮНЕСКО[1]. Вага ковчега сягає близько 240 кг.

Історія[ред. | ред. код]

Ковчег Св. Симеона був виготовлений у 1381 році і був дарунком угорсько-хорватської королеви Єлизавети Котроманич, дружини короля Людовика I Анжуйського. Її уповноважені, п'ятеро задарських дворян, уклали угоду із ювеліром Франьо з Мілану, що мешкав у Задарі. У роботі над ковчегом йому допомагав ювелір Міховіл Дамьянов.

В першій половині XVII століття срібний ковчег був перенесений до цервки Св. Симеона. Ковчег носить ім'я найпопулярнішого задарського святого — Симеона, в якому спочивають його останки.

Опис[ред. | ред. код]

«Пам'ятки культури Далмації», 1909
Лицьовий бік
Зворотній бік

Ковчег Св. Симеона — дерев'яна скриня із двосхилим дахом, повністю облицьована рельєфними, карбуванням обробленими срібними пластинами, частково позолоченими.

З переднього боку зображені три сцени. В середині це композиція Принесення у храм, виконана в іконографічнимх традиціях Джотто (1267–1337). З лівого боку показана сцена вириття тіла святого монахами. Праворуч — сцена в'їзду короля Людовика I Анжуйського до Задару. Сцена зображена живописно, рясніючи деталями міських фортечних стін, людей та човнів.

З лицьового боку ковчега у високому рельєфі показано тіло святого, одягнене у ризу. З лівого боку показаний корабель, який рятує у штормовому морі св. Симеон. На фронтоні поміщений герб Людовика I Анжуйського. Протилежну бокову поверхню заповнила сценка, що зображує королеву Єлизавету в оточенні короля і хорватських бояр, втратившу розум від того, що вкрала перстень святого. Над цією сценою також розміщується герб Людовика.

З внутрішньої сторони кришки — три фігурні зображення чудес святого. По середині задньої сторони рельєфно викарбуваний напис, що згадує замовника — королеву Єлизавету та 1380 рік. Знизу знаходиться підпис художника. Ліва сцена зображує королеву Єлизавету, яка передає разом зі своїми трьома доньками ковчег святому. Праворуч від напису показана смерть боснійського бана Степана Котроманича, в якій присутній Св. Симеон. На задній поверхні кришки ковчега зображені ще три чудеса святого. В центральній сцені зображена людина із ювелірними інструментами, яка стала на коліна. Це ймовірно автопортрет художника.

Ковчег Св. Симеона покоїться на руках бронзових барочних статуй янголів, які були вилиті із бронзи трофейних турецьких гармат.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Marijan, Livio. "Part of Relics of St. Simeon the Godbearer handed over by the Archbishop of Zadar to the Greek Orthodox Patriarchate of Jerusalem" [Архівовано 26 Серпня 2014 у Wayback Machine.]. Press Release of the Archdiocese of Zadar. Byzantine Catholic Church in America. Перевірено 21 серпня 2014. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Антун Травирка. Задар: история, культура, художественное наследие = Zadar: povijest, kultura, umjetnička baština. — Zadar : Forum, 2003. — 76 с. — ISBN 953-179-593-2.

Посилання[ред. | ред. код]