Когнати (лінгвістика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Когнати (лат. cognati букв. «Родинні») - в лінгвістиці під когнатом розуміються однокореневі слова, що мають спільне походження і схоже звучання у двох і більше самостійних мовах. При цьому семантична схожість когнатів зазвичай варіює і повністю не збігається, а тому когнати поділяються на повні (меншість) і часткові (більшість). Когнати виникають в процесі історичної взаємодії двох і більше мов. У разі неспоріднених мов (російська та молдавська /румунська, французька та англійська) когнати з'являються в результаті мовних запозичень, у близькоспоріднених мовах когнати часто є мовними дублетами. Вивченням когнатів займаються етимологія та семантика, а також порівняльне мовознавство. Бувають також неправдиві когнати - слова, що мають схожі звучання і значення, але різне походження.

Етимологія[ред.ред. код]

У лінгвістику, переважно західну, поняття когнатів для позначення подібних мовних явищ було введено відносно недавно - у ХХ столітті. У римському праві когнатом позначаються особи, які перебувають в юридично визнаній кровній спорідненості по жіночій лінії, а також кровні родичі в цілому. В епоху пізньої Римської імперії когнати часто включалися в число спадкоємців разом з так званими агнатами. Від лат. слова cognati походить сучасне іспанське слово cuñado (шурин, дівер, зять, один, приятель) і молдавське слово «кумнат» з тим самим значенням.

Когнати в неспоріднених мовах[ред.ред. код]

Вживання письмової та усної церковнослов'янської мови як мови богослужіння і листування в середньовічних придунайських князівствах (Валахія, Молдова, Трансільванія) призвело до масових запозиченнь із старослов'янської мови в мові місцевого романського населення. Слов'янські запозичення в румунській мові мають в основному південно-слов'янське (болгарське) походження, але мають свої когнати і в російській мові, оскільки вона близькоспоріднена болгарській. До цілих пластів слов'янських запозичень пізніше додалися і русизми, помітні в молдавській мові. Порівн. рум.-молд.: «так» (da) і рос. «Да», «ювілей» (iubi) і «любити», «чити» (citi) і «читати», «драг» (drag) і «дорогою» та ін.

Панування латинської, англо-норманської і англо-французької мов в середньовічній Англії 11-13 століть привело до формування значного шару когнатів в сучасній англійській (німецькій за походженням) і романській французькій, а також інших романських мовах, створивши «лексичну ілюзію» спорідненості цих мов з англійською. Порівн. англ. pay і фр. payer «платити», англ. city ​​і фр. cité «місто», англ. stay і ісп. estar «перебувати», «зупинятися». Тим не менш, романські запозичення в англійській мові рідко є повними когнатом. Той же англ. city ​​«мегаполіс», «діловий центр» відрізняється від фр. cité «містечко», «селище». Більш того, діапазон значень одного і того ж слова як правило ширший в мові-джерелі, ніж у мові-одержувачі. Наприклад, у французькій мові слово «important (е)» вживається і в якісному (важливий, високопоставлений - про людину), і в кількісному значенні (великий, значний - про суму грошей), а в англійській мові запозичене слово important — лише в якісному значенні.

Джерела[ред.ред. код]

  • "cognate", The American Heritage Dictionary of the English Language, 4th ed.: "Latin cognātus: co-, co- + gnātus, born, past participle of nāscī, to be born." Other definitions of the English word include "[r]elated by blood; having a common ancestor" and "[r]elated or analogous in nature, character, or function". Ibid.