Когурьо
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Когурьо́ (кор. 고구려; кит. 高句麗; яп. こうくり, こま; 37 до н. е. — 668) — назва корейського племені й одноіменної держави часів трьох корейських королівств.
Плем'я когурьо до початку 1 століття до н. е. займало територію середньої течії ріки [Ялуцзян] (корейська назва — Амноккан), яка в наш час розділяє КНР і КНДР. Перший докладний опис міститься у китайських династичних хроніках «Сань го чжі» 3 століття. Племінне державне утворення Когурьо домоглося незалежності від Китаю у 37 до н. е.
Сучасна назва «Корея» походить від назви середньовічної держави Корьо, яка, у свою чергу, є скороченням від назви «Когурьо».
Столицею держави Когурьо було місто Хвандо, сучасний Цзіань у Північно-східному Китаї, а з початку 5 століття — місто Пхеньян.
Найвищої могутності держава досяглася наприкінці 4 століття, контролюючи велику територію на півночі Корейського півострова й більшу частину Маньчжурії. Посиленню Когурьо сприяла роздробленість сусіднього Китаю, правителі якого не в змозі були відновити свій вплив у Кореї.
У 612 Когурьо відбило завойовницький похід китайської династії Суі, що призвело до її падіння. У 668 державу було розгромлено ордами китайської імперії Тан, яка виступила у союзі з корейською державою Сілла. Тан отримала володіння Когурьо на північ від ріки Тендоган, а Сілла — південні території цього королівства.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Посилання
- Історія Когурьо(англ.)
