Кодай Золтан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пам'ятник Золтану Кодаю в м. Печ

Золтан Кодай (угор. Kodály Zoltán, [ˈkodaːj ˈzoltaːn], 16 грудня 1882 — 6 березня 1967) — угорський композитор і музикознавець. Президент Угорської Академії Наук у з 24 липня 1946 по 29 листопада 1949.

Життєвий шлях[ред.ред. код]

Освіту отримав у Будапештському університеті як лінгвіст і одночасно в Королівській угорській академії музики як композитор. По закінченні курсу протягом року навчався в Парижі у Шарля Відора.

З 1905 р. займався збором угорського музичного фольклору, з цією метою їздив по селах різних угорських провінцій. Починаючи з 1906 року спільно з Бела Бартоком публікував численні збірники народних пісень. З 1912 коду — професор Королівської угорської академії музики. Серед його учнів — Габор Дарваш, Антал Дораті, Золтан Гардона та інші. У цей період композитор активно займався теорією музики, писав роботи по музичній педагогіці. Зокрема, спільно зі своїм учнем Й. Адамом розробив так званий «метод Кодая».

У роки Першої світової війни спільно з Бартоком працював у музичному секторі прес-служби військового міністерства Австро-Угорщини в Будапешті. У 1942 році вийшов у відставку отримавши звання почесного професора, в кінці Другої світової війни став президентом Угорської ради мистецтв. З 1964 — почесний президент Міжнародного товариства музичної освіти. За заслуги в галузі музичного мистецтва був відзначений нагородами Угорської Народної Республіки.

Твори[ред.ред. код]

Пам'ятник у Будапешті

Духовна музика:

  • Psalmus Hungaricus 1923
  • Budavari Te Deum 1936
  • Missa brevis 1944
  • Adventi evek 1963

Оркестрові твори:

  • Літній вечір 1906
  • Сюїта з опери "Харі Янош" 1927
  • Танці з Галант 1933
  • Варіації до угорської народної пісні «Павич» 1937
  • Концерт для оркестру 1940
  • Симфонія 1960

Камерні твори:

  • Ліричні романси для скрипки та віолончелі 1898
  • Адажіо для віолончелі, скрипки та контрабаса 1910
  • Соната для скрипки і фортепіано, opus 4
  • Соната для скрипки соло, opus 8
  • Сонатина для скрипки і фортепіано
  • Дует для віолончелі та скрипки, opus 7
  • Струнний квартет № 1, 2 opus
  • Струнний квартет № 2, opus 1910
  • 9 фортепіанних п'єс, opus 3
  • 7 фортепіанних п'єс, opus 11.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Breuer, János (1990) A Guide to Kodály. Budapest: Corvina Books
  • Kodály, Zoltán (1971) Folk Music of Hungary. New York: Praeger
  • Lendvai, Erno (1983) The Workshop of Bartók and Kodály. Budapest: Editio Musica Budapest

Див. також[ред.ред. код]

  • 10918 Кодай - астероїд, названий на честь музиканта.

Посилання[ред.ред. код]