Коефіцієнт варіації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Коефіцієнт варіації (рос. коэффициент вариации, англ. variation coefficient, нім. Variationskoeffizient m) — відносна величина, що служить для характеристики коливання (мінливості) ознаки. Являє собою відношення середнього квадратичного відхилення τ до середнього арифметичного Х, виражається у відсотках: ν = τ/Х[1].

Коефіцієнт варіації застосовується тоді, коли необхідно оцінити мінливість ознак об'єкта, які виражені в різних одиницях вимірювання[2].

Варіювання вважається слабким, якщо ν<10%, якщо ν від 11-25%, то середнім і значним при ν>25%. [3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т.
  2. Лакин Г.Ф. Биометрия. - С. 50
  3. Лакин Г.Ф. Биометрия. - С. 51

Джерела інформації[ред.ред. код]

Дивіться також[ред.ред. код]