Коефіцієнт варіації
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Коефіцієнт варіації (рос. коэффициент вариации, англ. variation coefficient, нім. Variationskoeffizient m) — відносна величина, що служить для характеристики коливання (мінливості) ознаки. Являє собою відношення середнього квадратичного відхилення τ до середнього арифметичного Х, виражається у відсотках: ν = τ/Х[1].
Коефіцієнт варіації застосовується тоді, коли необхідно оцінити мінливість ознак об'єкта, які виражені в різних одиницях вимірювання[2].
Варіювання вважається слабким, якщо ν<10%, якщо ν від 11-25%, то середнім і значним при ν>25%. [3].
[ред.] Примітки
[ред.] Джерела інформації
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш. шк., 1990. - 352 с.
