Коефіцієнт корисної дії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Коефіціє́нт ко́ри́сної ді́ї — відношення виконаної роботи до загальних енергетичних затрат на її виконання. Безрозмірна велична, яка вимірюється у відсотках. Є важливою характеристикою машин та двигунів.

При виконанні будь-якої корисної роботи, частина зусиль витрачається на подолання опору й втрачається, переходячи у тепло. Будь-яка машина, будь-який пристрій із рухомими деталями повинні долати тертя. Проходження електричного струму через провідник теж супроводжується нагріванням провідника, при цьому втрачається частина корисної енергії.

Коефіцієнт корисної дії теплових двигунів[ред.ред. код]

Коефіцієнт корисної дії — у термодинаміці, величина для теплового двигуна, що характеризує частку теплової енергії перетворену у енергію механічну.

 \eta={ \Delta Q_H - \Delta Q_C \over \Delta Q_H }

де  \Delta Q_H  — теплота передана системі від нагрівача,  \Delta Q_C  — частина теплоти системи, віддана холодильнику, чисельник — корисна робота.

Другий закон термодинаміки стверджує, що теплота жодним чином не може бути перетворена у механічну роботу повністю, обмежуючи таким чином величину коефіцієнту корисної дії.

Максимальний коефіцієнт корисної дії досягається в циклі Карно.

Гідромеханічний ККД[ред.ред. код]

Гідромеханічний коефіцієнт корисної дії (гідро- та пневмопривода, гідро- та пневмопристрою); гідромеханічний ККД (рос. гидромеханический коэффициент полезного действия (гидр- и пневмо-привода, гидр- и пневмо-устройства); гидромеханический КПД; англ. hydromechanical efficiency; нім. hydromechanischer Wirkungsgrad m) — коефіцієнт корисної дії, який враховує втрати на тертя та в місцевих опорах гідропривода (пневмопривода, гідро- і пневмопристрою).

Література[ред.ред. код]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.