Коефіцієнт поглинання

Коефіціє́нт поглина́ння — це відношення інтенсивності поглиненого випромінювання до випромінювання, що падає на поверхню.

Прийняте позначення - α. Кефіцієнт поглинання вимірюється в обернених сантиметрах.

Кефіцієнт поглинання може характеризувати затухання випромінювання будь-якого роду, наприклад, світла чи звуку.

Математичне формулювання

При розпосюдженні світла в середовищі, енергія поглинута в тонкому шарі, пропорційна інтенсивності випромінювання I, яка падає на цей шар, і товщині шару dx. Таким чином інтенсивність при проходженні випромінювання крізь шар зменшується на величину

$dI = - \alpha I dx$,

Розв'язок даного рівняння записується у вигляді

$I(x) = I_0 e^{-\alpha x}$,

де $I(x)$ - інтенсивність випромінювання на глибині $x$, а $I_0$ - інтенсивність випромінювання на поверхні.

Коефіцієнт поглинання залежить від частоти. Особливо сильне поглинання на частотах, які відповідають характерним частотам процесів, що відбуваються в середовищі.

Поглинання світла різними поверхнями

Чорні матові поверхні поглинають майже все випромінювання, тоді як білі майже нічого не поглинають. Наприклад, коефіцієнт поглинання чистого скла — 2—4%, білого матового пластику — 10—20%.

Див. також

• Альбедо
• Оптична густина
• Стала Стефана-Больцмана
• Показник заломлення