Кожедуб Іван Микитович

Іван Микитович Кожедуб
Прізвисько	укр. Ба́тько, укр. Борода́
Народився	8 червня 1920(1920-06-08) Ображіївка, Шосткинського району, Сумської області, Українська Народна Республіка
Помер	8 серпня 1991(1991-08-08) (71 рік) Москва, СРСР
Рід військ	ВПС СРСР
Роки служби	1940–1991
Звання	Маршал авіації
Війни/битви	Німецько-радянська війна Корейська війна
Нагороди

Іва́н Мики́тович Кожеду́б (* 8 червня 1920, Ображіївка, Сумщина — † 8 серпня 1991, Москва) — льотчик-винищувач. Тричі Герой Радянського Союзу (1944, 1944, 1945). Маршал авіації (1985). Член ВКП(б)/КПРС з 1943 року. Почесний громадянин Сум.

Життєпис

Народився в сім'ї селянина в селі Ображіївка, Сумська область. Українець.

Закінчивши у рідному селі семирічну школу, вступає в 1934 році до школи робітничої молоді в Шостці. Восени 1936 р. розпочинає навчання в Шосткинському хіміко-технологічному технікумі і одночасно в місцевому аероклубі.

У Червоній Армії з 1940 року.

У 1941 році закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків. Служив в ній інструктором.

П'ятдесят друга зірка на фюзеляжі — реактивний «мессершмітт», «секретні крила» люфтваффе. Перший в історії реактивної ери літак, збитий в повітряному бою та ще й гвинтовим противником. Це сталося 15 лютого 1945 р. над річкою Одер. Кожедуб збив реактивний винищувач Me-262 унтер-офіцера К. Лянге з I./KG(J)54. «На реактивний літак сів ас, який мав 180 збитих літаків, — згадує генерал-полковник авіації в відставці Сергій Горєлов. — Швидкість потужна. Доганяє. Особливо коли заґавишся, а він по прямій, без маневру йде».

Німецький ас шукав Кожедуба, полював на нього, але Кожедуб знайшов його скоріше. Реактивного «мессера» переграв не швидкістю, а самою лише майстерністю. В небі Франкфурта-на-Одері. На максимальній межі можливостей літаків, при величезних перевантаженнях вони з веденим зайшли в хвіст «мессершмідту». Титаренко — його літак був трохи вище — відкрив вогонь. Ме-262 — і це була вже паніка — тікає вліво, і тут його зустрічає Кожедуб. І гордість німецького авіапрому перетворюється у вогненну кулю.

Іван Микитович Кожедуб на фоні Ла-5ФН (бортовий № 14)

До кінця війни гвардії майор Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника (сюди не входять 2 американських P-51, збиті ним весною 1945 року, які першими напали на нього, напевне прийнявши за гітлерівця). Свій останній бій, в якому збив 2 FW-190, провів в небі Берліна. За всю війну жодного разу не був збитий. Його вважають найкращим асом авіації союзників.

Після війни працював на відповідальних посадах у ВПС, у 1950–1953 рр. командував авіадивізією, що воювала в Північній Кореї. З 1964 р. — 1-й заступник командуючого авіацією Московського Військового округу, з 1971 р. працював у центральному апараті ВПС, з 1978 р. — у групі генеральних інспекторів МО СРСР.

Помер 8 серпня 1991 року. Похований в Москві на Новодівичому цвинтарі.

Список повітряних перемог

В офіційній радянській історіографії підсумок бойової діяльності Кожедуба виглядає як 62 літаки противника, збиті особисто. Однак недавні архівні дослідження показали, що ця цифра трохи занижена — в нагородних документах (звідки вона, власне, і була взята) з невідомих причин відсутні дві повітряні перемоги (8 червня 1944 — Ме-109 і 11 квітня 1944 -PZL P.24), між тим як вони були підтверджені — офіційно занесені на особистий рахунок льотчика

№ п/п	Дата перемоги	Тип літака	Місце перемоги
1	06.07.1943	Ju 87	на захід від Завидівки
2	07.07.1943	Ju 87	ст. Гостіщево
3	09.07.1943	Bf 109	Красна Поляна
4	09.07.1943	Bf 109	на схід від Покровки
5	09.08.1943	Bf 109	Прелєстний
6	14.08.1943	Bf 109	Іскрівка
7	14.08.1943	Bf 109	Коломна
8	16.08.1943	Ju 87	Рогань
9	22.08.1943	Fw 190	Люботин
10	09.09.1943	Bf 109	на північ від Іскровки
11	30.09.1943	Ju 87	на південний-захід від Бородаївки
12	01.10.1943	Ju 87	на захід від Бородаївки
13	01.10.1943	Ju 87	на захід від Бородаївки
14	02.10.1943	Bf 109	Плоске
15	02.10.1943	Ju 87	Петрівка
16	02.10.1943	Ju 87	на південний-захід від Андріївки
17	02.10.1943	Ju 87	на південний-захід від Андріївки
18	04.10.1943	Bf 109	на північний-захід від Бородаївки
19	05.10.1943	Bf 109	на південний-захід від Красного Кута
20	05.10.1943	Bf 109	на захід від Куцевалівки
21	06.10.1943	Bf 109	Бородаївка
22	10.10.1943	Bf 109	Дніпрово-Кам'янка
23	12.10.1943	Ju 87	на північ від Плоского
24	12.10.1943	Bf 109	на південь від Петрівки
25	12.10.1943	Ju 87	на південь від Домоткані
26	29.10.1943	Ju 87	Кривий Ріг
27	29.10.1943	He 111	на захід від Будівки
28	16.01.1944	Bf 109	Ново-Злинка
29	30.01.1944	Bf 109	на схід від Нечаївки
30	30.01.1944	Ju 87	на захід від Липівки
31	14.03.1944	Ju 87	Осіївка
32	21.03.1944	Ju 87	Лебедин — Шпола
33	11.04.1944	PZL P.24	Сирка
34	19.04.1944	He 111	на північ від Ясс
35	28.04.1944	Ju 87	на північний-схід від Вултуру
36	29.04.1944	Hs 129	Хорлешти
37	29.04.1944	Hs 129	Хорлешти
38	03.05.1944	Ju 87	Тиргу Фрумос — Думбревіца
39	31.05.1944	Fw 190	на схід від Вултуру
40	01.06.1944	Ju 87	Чужа Вода
41	02.06.1944	Hs 129	на захід від Стинка
42	03.06.1944	Fw 190	Редиу-Улуй — Тетер
43	03.06.1944	Fw 190	Редиу-Улуй — Тетер
44	03.06.1944	Fw 190	на північний-захід від Ясс
45	07.06.1944	Bf 109	Пирлиця
46	08.06.1944	Bf 109	Кирпиці
47	22.09.1944	Fw 190	на північний-захід від Стренчі
48	22.09.1944	Fw 190	на південний-захід від Рамнієки — Даксти
49	25.09.1944	Fw 190	на північний-захід від Вальмієра
50	16.01.1945	Fw 190	на південь від Студзяна
51	10.02.1945	Fw 190	на північний-захід від аеродрому "Морін"
52	12.02.1945	Fw 190	на захід від Кинітц
53	12.02.1945	Fw 190	на захід від Кинітц
54	12.02.1945	Fw 190	озеро Китцер-Зеє
55	17.02.1945	Me 262	на схід від Альт-Фрідлянд
56	19.02.1945	Bf 109	на північ від Фюрстенфельда
57	11.03.1945	Fw 190	на північ від Брюнхен
58	18.03.1945	Fw 190	на північ від Кюстрин
59	18.03.1945	Fw 190	на північний-захід від Кюстрин
60	22.03.1945	Fw 190	на північ від Зеєлова
61	22.03.1945	Fw 190	на схід від Гузова
62	23.03.1945	Fw 190	станція Вербіг
63	17.04.1945	Fw 190	Вріцен
64	17.04.1945	Fw 190	Кінітц
Літаки союзників (винищувачі США)
65	квітень 1945	Р-51	в районі Берліна
66	квітень 1945	Р-51	в районі Берліна

Наприкінці війни американськими льотчиками в зоні дій радянської авіації було збито радянські винищувачі. І. М. Кожедуб вилетів і особисто підбив два американські винищувачі, які були винні у цьому акті агресії. У книзі Миколи Бодріхіна «Радянські аси» наведено дещо інші обставини цього епізоду: Кожедуб відігнав від американського бомбардувальника німецьких винищувачів, які атакували його; після чого його самого атакували американські винищувачі з дуже великої дистанції. Кожедуб збив два американських літаки; судячи зі слів американського льотчика, який вижив, американці прийняли літак Кожедуба за німецький Фокке-Вульф.

У ході Корейської війни Кожедуб командував 64 ВАК, проте в повітря йому підніматися заборонили.

Нагороди

• Тричі Герой Радянського Союзу (04.02.1944, № 1472; 19.08.1944, № 36; 18.08.1945, № 3);
• Кавалер двох орденів Леніна (04.02.1944; 21.02.1978);
• Кавалер семи орденів Червоного Прапора (22.07.1943, № 52212; 30.09.1943, № 4567; 29.03.1945, № 4108; 29.06.1945, № 756; 02.06.1951, № 122; 22.02.1968, № 23; 26.06 .1970, № 537483);
• Кавалер ордена Олександра Невського (31.07.1945, № 37500);
• Кавалер ордена Вітчизняної війни I ступеня (06.04.1985);
• Кавалер двох орденів Червоної Зірки (04.06.1955; 26.10.1955);
• Кавалер ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» II ступеня (22.02.1990);
• Кавалер ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня (30.04.1975);
• Кавалер ордена Бойового Червоного прапора МНР;
• медалями;
• Почесний громадянин міст: Суми, Шостка, Чугуїв, Куп'янськ, Бєльці (Молдова), Калуга (Росія) та інших.

Пам'ять

Бронзовий бюст Кожедуба встановлений на батьківщині льотчика, в селі Ображіївка. Його Ла-7 (бортовий № 27) експонується в музеї ВВС в смт. Моніно. Також ім'ям Івана Кожедуба названий парк в місті Суми біля входу встановлено пам'ятник льотчику, вулиця на Південному-Сході Москви (Росія) — вулиця Маршала Кожедуба, вулиця на житловому масиві Ігрень, м. Дніпропетровськ (Україна) — вулиця Кожедуба .

Ім'я Тричі Героя Радянського Союзу Івана Микитовича Кожедуба носить Харківський університет Повітряних Сил (колишн. ХВУ), а також Шосткинський хіміко-технологічний коледж. 8 травня 2010 пам'ятник Кожедубу відкрито в Парку Слави, у Києві. 8 червня 2010 в місті Шостка в ознаменування 90-річчя Кожедуба було встановлено бюст біля музею Івана Кожедуба. 12 листопада 2010 пам'ятник Кожедубу був встановлений в Харкові, на території Харківського університету Повітряних Сил.

Про Кожедуба знятий документальний фільм «Таємниці століття. Дві війни Івана Кожедуба».

Література

• Дитинство Івана описане в книзі для дітей Валерія i Наталі Лапікури: «Про Григорія Сковороду, Жана Анрі Фабра, Петра Котляревського, Івана Кожедуба, Михайла Остроградського» // В. Лапікура, Н. Лапікура — Київ : Грані-Т, 2008. — 120 сторінок — Серія «Життя видатних дітей». — ISBN 978-966-465-168-1.

Посилання

• Біографія Кожедуба на сайті проекту «Герои Страны»
• Спогади про Кожедуба
• Біографія І.Кожедуба на сайті Шосткинського краєзнавчого музею