Козелецький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Козелецький район
Kozeleckyi rayon prapor.png Kozelskii rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Чернігівська область
Код КОАТУУ: 7422000000
Утворений: 1923
Населення: 48 430 (на 1.08.2013)
Площа: 2660 км²
Густота: 18.6 осіб/км²
Тел. код: +380-4646
Поштові індекси: 17000—17085
Населені пункти та ради
Районний центр: Козелець
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 40
Міста: 1
Смт: 2
Села: 106
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 17000, Чернігівська обл., Козелецький р-н, смт. Козелець, вул. Комсомольська, 27, 2-15-93
Веб-сторінка: Козелецька РДА
Голова РДА: Мисливець Леонід Олександрович
Голова ради: Шапка Микола Васильович

Козеле́цький райо́н — район Чернігівської області з центром у смт Козелець.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Козелецький район розташований в південно-західній частині Чернігівської області і межує з Бобровицьким, Носівським Чернігівським районами Чернігівської та з Броварським районом Київської області. Відстань від районного центру до Чернігова автомобільними шляхами 70 км.

Район утворений в 1923 році. Площа — 2660,17 км2 , в тому числі: сільгоспугідь — 144.087 тис. га, ріллі — 74.775 тис. га. , населення — 53,8 тис. жителів.

У районі розташовано 111 населених пунктів, підпорядкованих міській, 2 селищним та 40 сільським радам.

Найбільшими населеними пунктами району є м. Остер (вперше згадується в літописах у 1098 році), селище Десна (засноване в 1960 році, як окружний навчальний центр Київського військового округу).

Районний центр — сел. Козелець. Мав статус міста Магдебурського права. Тут після 1669 р. знаходилась полкова канцелярія Київського полку. Сотенне містечко того ж полку. Має свій герб (1663 р.). В середині XVIII ст. на замовлення родини Розумовських славетні архітектори В.Растреллі, Квасов та Григорович-Барський спорудили собор Різдва Богородиці.

Персоналії[ред.ред. код]

Славетні земляки: гетьман України К.Розумовський з с. Лемеші. Відомі українські письменники, поети, які жили в різні часи — А.Свідицький, Кузьма Журба, Іван Сочивець, композитор Григорій Пономаренко, співак, народний артист Григорій Нелеп, академіки невропатолог Б. М. Маньківський, патофізіолог В. А. Неговський. По Козелеччині мандрували, жили і працювали Т. Г. Шевченко, історик Д.Яворницький, П. Киридон, художник О.Сластіон, польський письменник М.Чайковський. Тут знайшов спочинок відомий чуваський поет М.Сеспель.

Земля Козелеччини уславлена іменами 14 Героїв Радянського Союзу, двома кавалерами ордена Слави трьох ступенів, сімома Героями Соціалістичної праці, багатьма сучасними письменниками, діячами науки, мистецтва, культури.

Пам'ятки[ред.ред. код]

На Козелеччині зосереджений значний туристичний потенціал.

До наших днів збереглись залишки Михайлівської церкви, зведеної в Острі в 1098 р. Володимиром Мономахом, так звана Юрієва Божниця.

В середині ХУІІІ століття на замовлення родини Розумовських славетні архітектори А. В. Квасов та І. Г. Григорович — Барський спорудили собор Різдва Богородиці та Будинок полкової канцелярії в селищі Козелець, що є одними з найкращих пам'яток барокової архітектури в Україні.

На березі р. Остер, біля с. Данівка, розташований Свято-Георгієвський монастир. Його було закладено в 1654 році в ознаменування перемоги над польською шляхтою за наказом Богдана Хмельницького.

Захоплюють своєю величчю і красою інші архітектурні пам'ятки — церкви Трьохсвятительська (присвячена трьом святителям — Григорію Богослову, Василю Великому та Івану Златоусту) в с. Лемеші, де народився останній гетьман України Кирило Розумовський, Миколаївська (1784 р.), Вознесенська (1866–1874 рр.) в Козельці, Михайлівська в с. Петрівське ХУІІІ ст., Воскресенська (1845 р.) в м. Острі та інші.

Економіка[ред.ред. код]

Сучасний Козелецький район має сільськогосподарське спрямування. На його території розташовано 36 сільгосппідприємств, 21 фермерське господарство. Район має високий економічний потенціал і безперечно привабливий для інвесторів.

Промисловість району представлена підприємствами харчової галузі — ТОВ «Козелецький маслозавод», ДП «Чемерський спиртовий завод», ТОВ «Форнетті-Україна», легкої промисловості — філії з іноземними інвестиціями ТОВ «Ла Кастеланна» та «Рекс Шуз Мейкер ЛТД», виробництва деревини та виробів з деревини — ДП «Остерське лісове господарство».

Здійснюють експортні операції ДП «Остерське лісове господарство» зреалізації лісопродукції, АВП «Агротранссервіс» — послуги вантажоперевезень. В районі функціонує 72 державні загальноосвітні навчально-виховні заклади, два технікуми: Козелецький ветеринарної медицини та Остерський будівельний.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Охороною здоров'я в районі займаються 72 лікувально-профілактичних закладів, з них: 2 районні лікарні (Козелецька, Остерська), 2 поліклініки, 3 дільничні лікарні, 8 амбулаторій, 57 фельдшерсько-акушерських пунктів.

Культосвітню роботу проводять 32 будинки культури, 36 клубів, 56 бібліотек, 3 музичні школи, 2 музеї, фізкультурний рух розвивають 2 спортивні школи.

В районі функціонує 255 магазинів, з яких — 91 належить системі райспоживспілки, решта — 164 підприємцям-фізичним особам.

Районна державна адміністрація спільно з органами виконавчої влади на місцях працює над вдосконаленням стилю напрямів управління розвитком економіки району та його соціальної сфери.

Природні умови[ред.ред. код]

Клімат — помірний, добре зволожений, без різких змін температур. Середньорічна температура 6 градусів по Цельсію. Найвища температура буває у липні-серпні до +39 градусів по Цельсію, найнижча — в лютому до −33 градусів по Цельсію.

Ґрунти — супіщані, дерново-підзолисті, переважно легкі суглинки, середній бал — 41.

Площа лісів — 70,9 тис. га., основні породи — хвойні та листяні.

Гідрографія району представлена річками Десна та Остер, їх притоками і озерами. Ширина русла річки Десна в середньому 100 м, інколи досягає 150 м. Води р. Десни гідрокарбонатно-кальцієві, слабо мінералізовані, придатні як для пиття, так і для технічних потреб. Вода в р. Остер йодована.

Площа водного дзеркала річок, озер, ставків — 21,3 тис. га.

Корисні копалини — глина, пісок.

Природоохоронні території[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.