Козельці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Козельці
Козельці прості (Tragopogon dubius)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Ряд: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Cichorioideae
Триба: Cichorieae
Підтриба: Scorzonerinae
Рід: Козельці (Tragopogon)
L., 1753
Види
близько 150
Див. Список видів роду Козельці
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Tragopogon
EOL: 49126
IPNI: 30102386-2
ITIS logo.jpg ITIS: 38563
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 13730
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Tragopogon

Козе́льці, Козе́лець, Па́бородник[1](Tragopogon L.) — рід дво- або багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих або айстрових (Asteraceae).

Назва[ред.ред. код]

Козельці в молоці з коричневим маслом і трюфелями. Подається з яловичим желе.
Квітка Tragopogon hybridus

Козельцями у побуті називають також деякі інші рослини з родів: холодок (Asparagus), сокирки (Consolida), салат (Lactuca), жовтець (Ranunculus), зміячка або вужовник (Scorzonera).[1]

Загальна біоморфологічна характеристика[ред.ред. код]

Листки лінійні або ланцетні, тонко-загострені, цілокраї. Квітки язичкові жовті або лілові, рідше рожеві або пурпурові, у великих кошиках з однорядною обгорткою. Плід — сім'янка з чубчиком.

За зовнішнім виглядом козельці часто плутають зі зміячкою (Scorzonera).[2]

Поширення[ред.ред. код]

Рід Козельці включає в себе близько 150 описаних видів (Див. Список видів роду Козельці), поширених по всій Євразії від Ірландії і Великобританії до Індії та Китаю з декількома видами в Північній Африці. Велика частина видового різноманіття знаходиться в Східній Європі і Західній Азії.[3]

В Україні — від 11 до 18 видів.[4] Ростуть на луках, узліссях, серед чагарників, на пісках і в степах.

Види[ред.ред. код]

Докладніше див. Види роду Козельці.

Використання[ред.ред. код]

Багато видів козельців — добрі кормові трави й медоноси. Літучки використовують для набиття подушок і матраців.[5]

Козельці лучні використовують як діуретичний, антисептичний, протизапальний і ранозагоювальний засіб.

Козельці сумнівні (Tragopogon dubius) входять до Списку дикорослих корисних рослин України.[5] З молодих листків і стебел готують салати та використовують в народній медицині.

Козельці великі (Tragopogon major, згідно сучасної систематики — козельці звичайні великі (Tragopogon dubius subsp. major)) використовують в народній медицині при шкіряних сверблячках (порушений обмін речовин), при каменях (як жовчних, так і сечотворних). Соком з листя, квіток, цілої надземної частини рослини, в тому числі і «молочним», змащують рани, висипки на тілі, особливо дуже сверблячі.[2]

Козельці східні (Tragopogon orientalis) використовують для згодовування гусені шовковичний шовкопряду.[5]

Заради коренів розводять середземноморський вид Козельці пореєвидні, або білий вівсяний корінь (Tragopogon porrifolius)[6]. Корінь козельця дуже популярний у Європі та на півдні США. Він гострий і на смак нагадує устриці. Зазвичай використовується в якості добавки до різних страв, починаючи з супів і закінчуючи тушкованим м'ясом.[7]

Охорона у природі[ред.ред. код]

Деякі види козельців є раритетними рослинами і входять до червоних книг і списків різних рівнів.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Флора СССР. Т. 29. 1968 / Под ред. Б. К. Шишкина, Е. Г. Боброва. М.; Л.: Изд-во АН СССР.[11]
  • Mavrodiev, E. V. et al. 2005. Phylogeny of Tragopogon L. (Asteraceae) based on internal and external transcribed spacer sequence data. Int. J. Pl. Sci. 166:117-133.
  • Blanca, G. & C. Diaz de la Guardia. 1996. Sinopsis del género Tragopogon L. (Asteraceae) en la Peninsula Iberica. Anales Jard. Bot. Madrid 54:361.
  • Davidse, G., M. Sousa-Peña, S. Knapp & F. Chiang Cabrera. 2014. Asteraceae. 5(2): ined. In G. Davidse, M. Sousa Sánchez, S. Knapp & F. Chiang Cabrera (eds.) Fl. Mesoamer.. Universidad Nacional Autónoma de México, México.
  • Flora of North America Editorial Committee, e. 2006. Magnoliophyta: Asteridae, part 6: Asteraceae, part 1. Fl. N. Amer. 19: i-xxiv.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Кобів Ю. Й. Козельці // [http://r2u.org.ua/dicts/roslyny/index Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ: Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.]
  2. а б Домоводство. Корисні поради. Козельці великі
  3. Rapid diversification of Tragopogon and ecological associates in Eurasia. (англ.)
  4. Червона книга Донецької області: рослинний світ (рослини, що підлягають охороні в Донецькій області) / Під загальною ред. В. М. Остапка — Донецьк: Вид-во «Новая печать», 2009. — 432 с., стор. 253 Козельці донецькі
  5. а б в В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
  6. Козельці (рос. Козлобородник) у Великій радянській енциклопедії
  7. 10 найдивніших фруктів та овочів
  8. Козельці донецькі Tragopogon donetzicus Artemcz. в Червоній книзі України
  9. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т. Л. Андрієнко, канд. біол. наук М. М. Перегрим. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0.
  10. Види судинних рослин флори України, які занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (I99I)
  11. FLORA OF THE USSR (англ.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]