Козінцев Григорій Михайлович

Козінцев Григорій Михайлович рос. Козинцев Григорий Михайлович
Народився	22 березня 1905(1905-03-22) Київ
Помер	11 травня 1973(1973-05-11) (68 років) Ленінград
Поховання	Літераторські мостки
Громадянство	СРСР
Місце проживання	Київ
Діяльність	кінорежисер, сценарист, театральний режисер, кінопродюсер, режисер
Відомий завдяки	радянський кінорежисер, педагог
Знання мов	російська
Заклад	Factory of the Eccentric Actord, Ленфільм, Російський державний інститут сценічних мистецтв і Всеросійський державний інститут кінематографії
Членство	СК СРСР
Родичі	Михайло Ісаакович Анна Григорівна
Брати, сестри	Козінцева Любов Михайлівна
У шлюбі з	Sofia Magarilld
Діти	Aleksandr Kozintsevd
Нагороди	Народний артист СРСР (1964)
IMDb	ID 0468882
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Григо́рій Миха́йлович Ко́зінцев (*9 березня (22 березня за новим стилем) 1905, Київ — † 11 травня 1973, Ленінград) — радянський кінорежисер, педагог. Народний артист СРСР (1964). Брат радянської художниці Любові Козінцової.

Біографія

Народився 22 березня 1905 року в сім'ї лікаря в Києві. Козинцев навчався в П'ятій київській гімназії. 1919 — Київська школа живопису Олександри Екстер.

Створив експериментальний театр «Арлекін», здійснив вуличну виставу за п'єсою «Цар Максиміліан». Навчався у Вільних художніх майстернях. Написав разом з іншими авторами «Маніфест ексцентричного театру».

1922 Козинцев та Трауберг організували Театральну майстерню «Фабрика ексцентричного актора». Один з авторів фільму «Похождения Октябрины» (1924). Перший повнометражний фільм Козинцева і Трауберга — романтична мелодрама «Чёртово колесо» (1926). Фільм «Шинель» (1926), екранізація «Петербургских повестей» Н. В. Гоголя, комедія «Братишка» (1926), історична мелодрама «С. В. Д.» (1927). Перша звукова картина — «Одна» (1931), відомі також постановки «Короля Ліра» (1941), «Отелло» (1943) та «Гамлета» (1954). З 1944- ВГІК — режисерська майстерня (з 1960- професор). 1962- книга «Наш современник Вильям Шекспир», шекспіровська екранізація «Гамлет» (1964). Ленінська премія (1965), спеціальна премія Міжнародного кінофестивалю у Венеції. 1965-71- керівник режисерської майстерні при «Ленфільмі». Написав історико-теоретичні монографії: «Глубокий экран» (1971) і «Пространство трагедии» (видана посмертно, 1973).

Найбільшим кіноуспіхом Козінцева вважається екранізація повісті Миколи Гоголя «Шинель» (1926). Крім того, Козінцев здійснив екранізацію «Дон Кіхота», «Гамлета», «Короля Ліра».

" Дон Кіхот " Міжнародним кінофестивалем у Ванкувері (1958) визнаний класичним зразком екранізації літературних творів. В створенні декорацій до фільму брав участь іспанський художник в еміграції у СРСР — Альберто Санчес, що працював ще з театральним режисером Таіровим Олександром Яковичем (1885—1950). Частку сцен фільму знімали в Україні.

«Гамлет» удостоєний спеціальної премії кінофестивалю у Венеції (1964).

Фільмографія

Режисер

• 1924 — Пригоди Октябрини
• 1924 — Красная газета
• 1925 — Мішки проти Юденича
• 1926 — Чортове колесо
• 1926 — Шинель
• 1927 — Братик
• 1927 — С. В. С.
• 1929 — Новий Вавилон
• 1931 — Одна
• 1934 — Юність Максима
• 1937 — Повернення Максима
• 1938 — Виборзька сторона)
• 1941 — Бойова кінозбірка № 2. «Випадок на телеграфі»
• 1942 — Юний Фриц
• 1942 — Одного разу вночі (кіноновела з Бойової кінозбірки «Наші дівчата»)
• 1945—1956 — Прості люди
• 1947 — Пирогов
• 1951—1953 — Бєлінський
• 1957 — Дон Кіхот
• 1964 — Гамлет
• 1970 — Король Лір

Всі фільми до «Выборгской стороны», а також фільм «Простые люди» — у співпраці з Л. З. Траубергом

Сценарист

• 1924 — Пригоди Октябрини
• 1924 — Красная газета
• 1925 — Мішки проти Юденича (у співавт. з І. Е. Куниною)
• 1926 — Братик
• 1929 — Новий Вавилон
• 1931 — Одна
• 1934 — Юність Максима
• 1937 — Повернення Максима
• 1938 — Виборзька сторона)
• 1941 — Бойова кінозбірка № 1. «Зустріч з Максимом»
• 1945 — Прості люди
• 1951 — Бєлінський (у співавт. з Ю. Германом і Е. П. Серебровською)
• 1964 — Гамлет
• 1970 — Король Лір

Всі сценарії від «Похождения Октябрины» до «Простые люди» написані разом з Л. З. Траубергом. Сценарій «Мишки против Юденича» спільно ще із І. Е. Куніною. Сценарій «Белинский» — спільно з Ю. П. Германом та Е. П. Серебровською

Пам'ять

2002 року Марина Чудіна зняла документальний фільм про життя та працю Григорія Козінцева.

Джерела та література

• О. В. Ясь. Козінцев Григорій Михайлович [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 436. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.