Козин (Луцький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Козин (Рожищенський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Козин
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Рада Рудко-Козинська сільська рада
Код КАТОТТГ UA07080250140041525
Основні дані
Засноване 1570
Населення 391
Поштовий індекс 45188
Телефонний код +380 3368
Географічні дані
Географічні координати 50°57′38″ пн. ш. 25°09′52″ сх. д. / 50.96056° пн. ш. 25.16444° сх. д. / 50.96056; 25.16444Координати: 50°57′38″ пн. ш. 25°09′52″ сх. д. / 50.96056° пн. ш. 25.16444° сх. д. / 50.96056; 25.16444
Середня висота
над рівнем моря
185 м
Водойми р.Лютиця
Місцева влада
Адреса ради 45141, Волинська обл., Рожищенський р-н, с.Рудка-Козинська, вул.Центральна
Карта
Козин. Карта розташування: Україна
Козин
Козин
Козин. Карта розташування: Волинська область
Козин
Козин
Мапа
Мапа

Кози́н — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 391 осіб. Село поділяється на дві частини, перша розташована на півдні від автошляху М19, друга — безпосередньо вздовж цієї дороги.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі діють:

  • Школа І-го ступеня (1-4 класи)
  • Дитячий садок «Казка»
  • Фельдшерсько-акушерський пункт
  • Клуб
  • Понад трасою знаходиться заправка з магазином

Географія[ред. | ред. код]

Сусідні села довкола Козина:

Історія[ред. | ред. код]

Село Козин в давнину мало назву Козин Став.

Вперше згадується у 1570 році, коли його володарем був князь Роман Санґушко (було 8 селянських садиб).

У 1606 році Козин Став належав князю Павлу Григоровичу Друцькому–Любецькому.

Внаслідок 3-го поділу Речі Посполитої 1795 року Козин увійшов до складу Російської імперії

У XVIII-XIX століттях власниками Козина були: К.Вороницький, Андрушвевич, Вилебицький, Криштанович, Болистовський.

Довкола Козина та сусідніх сіл до XIX століття були ліси, але німецькі та чеські колоністи їх вирубали і з того часу селянам доводилося купувати дерево для будівництва та утоплення житла.

Відомо, що у селі колись була церква і вона мала свою землю, але у малій кількості. У 1779 році козинський церковний прихід увійшов до руденського приходу. Скоріше за все церковне начиння було передано до Рудки, а церкву розібрали, тому що у 1806 році її вже точно не було.

Під час Франко-російської війни 1812 року неподалік села відбулася битва між російськими та французькими військами.

У 1894 році в Козині було 23 двори(Це лише ті двори, що належали приходу церкви в Рудці-Козинській).

В результаті Ризького миру Козин, як і вся Західна Україна ввійшов у склад Польської республіки.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Війна у селі почалася у вересні 1939 року коли Німеччина напала на Польщу. Були козинці, які служили у польських військах, наприклад — Степанюк Іван Констянстинович(1916—1939). В кінці вересня на Польщу напав і Радянський союз. З 1939 по 1941 рік село було у складі Радянського Союзу. Під час німецько-радянської війни в боях загинуло 15 козинців. В пам'ять про загиблих було збудовано пам'ятник і вибито їхні імена:

  • Степанюк І. Я.
  • Степанюк П. Я.
  • Васільєв О. П.
  • Вакулюк Володимир Іванович(1919 — 19 жовтня, 1944) — Вбитий у Східній Прусії. (Пішов на фронт 28 серпня, 1944 року)[1]
  • Бобрович Олександр Васильович(1902 — 10 вересня, 1941) — Зник безвісти.[2]
  • Формуз І. Л.
  • Воробей Р. М.
  • Ковальчик В. Й.
  • Вакулюк Микола Андрійович(1926 — 14 січня, 1945) — Вбитий. (Пішов на фронт 28 березня, 1944 року)[3]
  • Степанюк О. М.
  • Степанюк Василь Сидорович(1910 — 6 квітня, 1945) — Помер від поранення в череп.(Пішов на фронт у 1944 році)[4]
  • Волков Л. А.
  • Бурик П. В.
  • Калінчук Микола Михайлович(1910 — 6 березня, 1945) — Помер від поранень. Похований на військовому кладовищі поблизу міста Мястечко-Шльонське.[5]
  • Миколайчук Ф. Й.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 335 осіб, з яких 142 чоловіки та 193 жінки.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 391 особа.[7]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 99,23 %
російська 0,77 %

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Роман Санґушко(1537-1571) — перший власник Козина, житомирський староста(1557-1571), брацлавський воєвода(1566-1571), польний гетьман Великого князівства Литовського(1567-1571), князь.
  • Павло Григорович Друцький–Любецький(?-після 1638) — власник Козина у 1606 році, луцький гродський суддя(1616-1627), луцький підстароста(1630—1638).
  • Флор Кульчицький — був священником у козинській церкві у 1776 році.
  • Кришта(но)(ше)вич — був священником у козинській церкві у 1794 році.
  • Епістимія Мазунова(Жила у XIX столітті) — Жителька села Козин. Купила за 40 рублів мідний позолочений хрест і подарувала церкві в Рудці.
  • Яків Павлюк(Жив у XIX столітті) — Житель села Козин. Подарував значну суму церкві в Рудці.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 Червня 2015. Процитовано 9 Березня 2013. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 Червня 2015. Процитовано 9 Березня 2013. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 Червня 2015. Процитовано 9 Березня 2013. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 Червня 2015. Процитовано 9 Березня 2013. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 Червня 2015. Процитовано 9 Березня 2013. 
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]