Козьма Пресвітер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рукопис «Недостојнога Козме презвитера беседа на новојављену јерес богумилу» в Народній бібліотеці Сербії

Козьма Пресвітер (болг. Презвитер Козма хорв. Prezviter Kozma; народився і жив орієнтовно в Χ столітті) - болгарський церковник, письменник часів Середньовіччя. Став відомий своїми анти-богомильськими трактатами, які стали цінним джерелом знань про середньовічне болгарське суспільство (особливо часів єресі богомилів на півдні Балкан).

Життєпис[ред.ред. код]

Про життя та діяльність Козьми Пресвітера зовсім мало відомо. І лише завдячуючи декільком описам, що він пише про себе в «Беседа против богомилите» - дослідники-сучасники мали змогу хоч щось про нього дізнатися.

Як було заведено у середньовічних священиків і писарів, Козьма найменував себе у текстівках «негідним». Тим не менш, навряд чи він був серед духовенства низького рангу, адже у своєму трактаті він допускав широку критику високого духовенства Болгарської патріархії. [1] - це означало, що він був знайомий зі звичками та устоями серед високопоставлених членів церковної ієрархії і писав свій трактат під впливом, або ж за прямими замовленнями болгарських сановників-правителів, а той самого царя.

Щодо місця народження та проживання Козьми Пресвітера - то точних даних про це не існує: одні припускають його походження зі столиці — Преслава[2], а інші схиляються до Охридського походження чи районів сучасної Македонії[3].

Творчий набуток[ред.ред. код]

Дослідники життя і творчості Козьми Пресвітера вважають його автором кількох релігійно-теологічних трактатів. Нажаль, жоден із них не дійшов до сучасників в оригіналі. І лише один з них, найвідоміший твір, якого переписували не одне покоління духівників - дійшов до теперішніх часів і це є «Недостојнога Козме презвитера беседа на новојављену јерес богумилу». Найдавніший оригінал цього твору датується XV століттям. Віднайдено 25 різних копій цієї праці (написані в різний час), більшість з яких переписувалися в Росії, меншість - в південних Балканах.

Цей трактат визнаний найраннішньою[4] і найбільш повною роботою[5], в якій розповідається про релігійну течію богомілів і розкрито характер богомильства, його походження та дуалістична доктрина[6]. Цей твір також є важливим джерелом пізнання тогочасного болгарського суспільства — в Х-му столітті.

Зрештою, Козьма Пресвітер викриває як богомілів, так і православне духовенство, яке своїми вадами і недбальством викликало антицерковні й антидержавні течії-рухи. Повна високих літературних досягнень і обширна «беседа на новојављену јерес богумилу» вважається єдиним слов'янським джерелом з історії богомильства, близьким за часом до зачатків і розвою цього руху (і порівняно з іншими — неупередженим)[7].

Вшановувавння Козьми Пресвітера[ред.ред. код]

Вшановування Козьми Пресвитера почалося ще з XV століття, коли його твори поширилися півднем та сходом Європи, особливо на Русі в розпал боротьби із зжидовілими. І досі серед старообрядців прийнято переписувати його церковно-моральні тексти - в яких вони, зчаста, перед його іменем дописують абрівеатуру «св.» (за задумом їхнім - святий). Саме цьому переписуванню і завдячують історики, бо так до наших днів дійшли тексти Пресвітера Козьми - адже оригінали так і не збереглися.

Друга хвиля вшановування та вивчення діянь Козьми Пресвітера сталася наприкінці XIX і початку XX століть. Коли декілька болгарських вчених та дослідників почали досліджувати твори Пресвітера і писати на їх основі свої праці. А пізніше до них долучилися і церковні діячі й російські дослідники-історики.

В наш час, в честь Козьми Пресвітера було названо острів в Південних Шетландських островах[8], розташований поблизу Антарктиди. І таку ж назву, Козьма Пресвітер, носить село в Тирговиштській області[9].

До того ж, в багатьох болгарських містах іменем Козьми Пресвітера було названо вулиці, а саме в: Софії, Пловдиві, Варні і Перніку[10].

Література[ред.ред. код]

  • Попруженко Михайло Георгієвич; «Козма Пресвитер, болгарский писатель Х в.»; София, 1936;[11]
  • Curta, Florin (2006). Southeastern Europe in the Middle Ages, 500–1250. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-81539-0.
  • Eteriano, Hugh; Janet Hamilton, Sarah Hamilton, Bernard Hamilton (2004). Contra Patarenos. BRILL. ISBN 978-90-04-14000-4.
  • Kazhdan, Alexander (1991). Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-504652-6.
  • Loos, Milan (1974). Dualist heresy in the Middle Ages. 10. Springer. ISBN 978-90-247-1673-9.
  • Obolensky, Dimitri (2004). The Bogomils: A Study in Balkan Neo-Manichaeism. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-60763-6.
  • Peters, Edward (1980). Heresy and authority in medieval Europe: documents in translation. University of Pennsylvania Press. ISBN 978-0-8122-1103-0.
  • Sampimon, Janette; Sara van Halsema (2005). "Cosmas Presbyter. Homily Against the Bogumils. Operational Edition" (PDF). Ohio State University. Archived from the original on 1 December 2010. Retrieved 1 December 2010.
  • Strayer, Joseph Reese (1992). The Albigensian Crusades. University of Michigan Press. ISBN 978-0-472-06476-2.
  • Андреев, Йордан; Лазаров, Иван; Павлов, Пламен (1999) (in Bulgarian). Кой кой е в средновековна България [Who is Who in Medieval Bulgaria]. Петър Берон. ISBN 978-954-402-047-7.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Андреев, Йордан; Лазаров, Иван; Павлов, Пламен (1999) (in Bulgarian). «Кой кой е в средновековна България» p. 209-210
  2. Kazhdan, Alexander (1991). «Oxford Dictionary of Byzantium». Oxford University Press. ISBN 978-0-19-504652-6 — p. 1153
  3. Андреев, Йордан; Лазаров, Иван; Павлов, Пламен (1999) (in Bulgarian). «Кой кой е в средновековна България» p. 209
  4. Peters, Edward (1980). Heresy and authority in medieval Europe: documents in translation. University of Pennsylvania Press
  5. Eteriano, Hugh; Janet Hamilton, Sarah Hamilton, Bernard Hamilton (2004). Contra Patarenos.
  6. Loos, Milan (1974). Dualist heresy in the Middle Ages. 10. Springer.
  7. Obolensky, Dimitri (2004). The Bogomils: A Study in Balkan Neo-Manichaeism. Cambridge: Cambridge University Press.
  8. Острів Kozma Cove, названий Болгарським інститутом Антарктики
  9. Історія села Козьма Пресвітер
  10. Вулиці Козьми Пресвітера в Болгарії
  11. Книжка одесита Попруженко Михайла Георгієвича «Козма Пресвитер...»