Козівський район
| Козівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: | |||||
| Область/АРК: | |||||
| Код КОАТУУ: | 6123000000 | ||||
| Утворений: | 1939 | ||||
| Населення: | ▼ 38 890 (на 1.03.2013) |
||||
| Площа: | 694 км² | ||||
| Густота: | 56.6 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3547 | ||||
| Поштові індекси: | 47600—47684 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Козова | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 31 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 53 | ||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 47600, Тернопільська обл., смт. Козова, вул. Грушевського, 38, 2-12-78 | ||||
| Веб-сторінка: | Козівська РДА | ||||
| Голова РДА: | Пудлик Юрій Йосипович | ||||
| Голова РР: | Погайдак Микола Миколайович | ||||
Козівськи́й райо́н — адміністративний район у західній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940. Площа — 694 км². Населення — 41,6 тис. осіб (2003), із них 99,9 % — українці.
Зміст |
Географія [ред.]
Район межує з Тернопільським, Теребовлянським, Підгаєцьким, Бережанським, Зборівським районами області. Протяжність з півночі на південь 29,6 км, із заходу на схід — 37,8 км.
Клімат помірно-теплий, вологий.
Протяжність з півночі на південь 29,6 км, із заходу на схід — 37,8 км.
Більша частина поверхні Козівського району — Тернопільське плато — слабохвиляста рівнина з висотами 300–400 м, на захід від річки Коропець переходить у Подільське горбогір'я, почленоване горбами, ярами і балками. Найвища відмітка біля села Дибще — 411 м.
Протікають ріки Стрипа з притоками Восушка і Студенка, Коропець, Ценівка (притока — річка Золота Липа), є 37 рибоводних ставків.
Рельєф району сприятливий для механізованого обробітку ґрунту (84,5 % земельного фонду). Незначні площі зайняті природними луками і лісами (4,1 тис. га).
Населені пункти розташовані переважно в долинах річок.
Корисні копалини — вапняк, глина, пісок, торф (заплава річки Стрипа на північ від села Денисів), є джерела сірководних вод (село Козівка).
Ґрунти — чорноземи опідзолені, а також типові малогумусні, темносірі опідзолені, ясно-сірі лісові, лучні, лучно-болотні.
Адміністративний поділ [ред.]
У районі — смт Козова і Козлів та 53 села. Сучасні межі району встановлено 1965.
Історія [ред.]
Територія району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.).
У період Київської Русі тут були містечка Бродилів (нині село Купчинці) та Корсів (нині с. Конюхи), які зруйнували 1241 монголо-татари. За однією з версій, Бродилів був маєтком князя Ярослава Осмомисла.
14-18 ст. Козівщина — під владою Польщі, 1772–1918 — Австрії, 1918–1919 належала до ЗУНР, 1919–1939 — Польщі, від вересня 1939 — в УРСР.
Тут діяли:
- від 1874 — товариство «Просвіта»,
- від 1878 — Братство тверезості,
- згодом товариства «Сільський господар», «Січ», «Сокіл», «Пласт», «Українська бесіда», «Рідна школа».
Під час I світової війни чимало сіл і містечок Козівщини зруйновано. Від 1930-х діяли підпільні групи ОУН; у 1940—1950-і — групи УПА.
До 1939 у краї функціонували читальні «Просвіти», кооперації, дитячі садки, жіночі товариства, фахові курси, економічні організації, зокрема «Маслосоюз» . Козова та її околиці належали до Бережанського повіту, східна частина району — до Тернопільського.
Від липня 1941 до липня 1944 — німецько-нацистська окупація. 10 квітня 1945 вийшов 1-й номер районної газети «Радянське слово».
Від 1950 розвинулися харчова, меблева, машинобудівнича промисловість, сільське господарство.
Транспорт [ред.]
Нині довжина автомобільних доріг району — 266 км, у тому числі з твердим покриттям — 220 км. Через його територію проходить гілка газопроводу «Дашава-Київ».
Промисловість [ред.]
Найбільші підприємства Козівського району:
- ТОВ «Козова-цукор»,
- Козлівський спиртозавод,
- ВАТ «Козлівський цегельний завод»,
- структурний підрозділ львівської фірми «Агро» Козів. молокопереробне підприємствово «Біо-продукт»,
- виробничі цехи РайСТ, ВАТ «Ватра-Козова» та ін.
Сільське господарство [ред.]
На початок 2005 діяли сільськогосподарські підприємства підприємства:
- «Незалежність»,
- «Теофіпільське»,
- «Вікторівське»,
- «Слава».
Освіта [ред.]
У районі:
- 42 ЗОШ,
- 1 музична школа,
- 1 гімназія,
- 1 ДЮСШ;
Охорона здоров'я [ред.]
48 медичних закладів, у тому числі 3 лікарні;
Культура [ред.]
- 10 Будинків культури,
- 36 клубів,
- 2 кінотеатри,
- 43 бібліотеки.
Званням «народний» удостоєно:
• хор народної пісні «Червона калина»
• хорова капела та хор Будинку культури
• хореографні колективи «Юність», «Росинка»
• дитячий зразковий театр «Дивосвіт»
• ансамбль народної музики, духовний оркестр, оркестр народних інструментів
• кіностудія «Галичанка» у Козові
• жіночий вокальний ансамбль «Горлиця» с. Криве
• вокально-інструментальний ансамбль с. Августівка
• фольклорно-етнографічний ансамбль «Корса» с. Конюхи
• Теофіпільський зразковий духовий оркестр
• жіночий вокальний ансамбль смт Козлів
Усі вищезгадані — дипломанти обласних та всеукраїнських конкурсів.
Релігія [ред.]
Діючі церкви:
Парафії Української греко-католицької церкви на території Козівського району підпорядковані Козівському і Козлівському деканатам Тернопільсько-Зборівської архієпархії.
Список усіх дерев'яних церков [ред.]
| Назва села | Патрон церкви | рік побудови |
|---|---|---|
| Велика Плавуча | церква святого Миколая | 1750 |
| Вимислівка | святого Володимира | 1990 |
| Козівка | Різдва Христового | 1776 |
| Конюхи | Зіслання святого Духа | 1607 |
| Мала Плавуча | святих Петра і Павла | 1878 |
| Хоростець | св. Михайла | 1918 |
| Ценів | св. Михаїла | 1761 реставрана 1873 і 1972 |
| Щепанів | Пресвятої Богородиці | 1638 |
Пам'ятники [ред.]
Пам'ятники І. Блажкевич (1989), Й. Вітошинському (1992) у с. Денисів, П. Думці (1994) — Купчинці, Я. Старуху (1997) — с. Золота Слобода, О. Дяківу-Горновому (1997) — с. Олесине.
Спорт [ред.]
У районі діють 3 футбольні клуби — «Старт» «Стрипа» «Товтри», що виступають у першості області, 12 футбольних команд.
Музеї [ред.]
У с. Денисів є два держ. музеї: історично-краєзнавчий (1967) та природи, також меморіальний музей І. Блажкевич (1988), у с. Бишки — музей національно-визволної боротьби ім. Я. Бусела (1999). Функціонують відділення 3-х банків, кредитна спілка «Самопоміч».
Персоналії [ред.]
На Козівщині народилися:
- науковці Б. і О. Заставецькі, Є. Качан, Л. Кіндрацька,
- письменники І. Блажкевич, В. Вихрущ,
- літератори Г. Глинка, П. Думка, М. Косар, І. Кузів, М. Шарик, Т. Федорів,
- журналіст Т. Савків
- художники В. Беднарський, О. Білявський, Ц. Гошовський, Д. Млинко, Я. Струхманчук, Г. Ткачик, 0. Федорів,
- архітектори Л. Бачинський, Б. Білоус, Б. Габ'як, В. Гуль, Я. Гулько, Л. Королишин, І. Сонсядло,
- артисти Б. Кирилюк, О. Моленцька, М. Мазуркевич (Майк Мазуркі), О. Олійник,
- диригент, композитор Є. Корницький,
- військовик М. Маринович,
- діячі ОУН О. Дяків-Горновий та Я. Старух,
- краєзнавці Й. Габ'як, Б. Савак, В. Хома.
Перебували Ірина Вільде, О. Дучимінська, М. Мушинка, Ф. Ржегорж, Іван Франко; також брати А. Курдидик, Я. Курдидик, та ін.
Бібліографія [ред.]
Про район видані книги:
- «Бережанська Земля» (у 2 тт.; 1970, 1998),
- «Козова і околиці в спогадах емігрантів» (1992),
- «Село Конюхи: козацьке гніздо» (1992, Нью-Йорк),
- «А Денисів село славне» (1997),
- «Літературно-мистецька Козівщина» (2003)
- «Столітнє село Яструбове» (2005) В. Хоми,
- «Село Бишки. Історія і боротьба за Волю» І. Шагая,
- «Золота Слобода» Я. Гайдукевич (обидві — 2000),
- «Козлів колись і сьогодні» (2002) Я. Демковича та ін.
Пам'ятки природи [ред.]
У Козівському районі є Семиківський гідрологічний заказник.
Примітки [ред.]
Література [ред.]
- Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том ІІ, 2005
- Данильчик К. Географія району: [Козівського] // Вільне слово. — 1997. — 9 трав.
|
||||||||
|
||||||||||
|
|
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (Вересень 2008) |
