Козівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Козівський район
Kozovskii rayon coa.gif Kozovskii rayon fl.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Тернопільська область Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6123000000
Утворений: 1939
Населення: 38 858
(на 1.08.2013)
Площа: 694 км²
Густота: 56.6 осіб/км²
Тел. код: +380-3547
Поштові індекси: 47600—47684
Населені пункти та ради
Районний центр: Козова
Селищні ради: 2
Сільські ради: 31
Смт: 2
Села: 53
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 47600, Тернопільська обл., смт. Козова, вул. Грушевського, 38, 2-12-78
Веб-сторінка: Козівська РДА
Голова РДА: Лазарчук Олександр Васильович[1]
Голова ради: Репела Петро Йосипович

Козівськи́й райо́н — адміністративний район у західній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940. Площа — 694 км². Населення — 41,6 тис. осіб (2003), із них 99,9% — українці.

Географія[ред.ред. код]

Район межує з Тернопільським, Теребовлянським, Підгаєцьким, Бережанським, Зборівським районами області. Протяжність з півночі на південь 29,6 км, із заходу на схід — 37,8 км.

Клімат помірно-теплий, воло­гий.

Протяжність з півночі на південь 29,6 км, із заходу на схід — 37,8 км.

Більша частина поверхні Козівського району — Тернопільське плато — слабохвиляста рівнина з висотами 300–400 м, на захід від річки Коропець переходить у Подільське горбогір'я, почленоване горбами, яра­ми і балками. Найвища відмітка біля села Дибще — 411 м.

Протікають ріки Стрипа з притоками Восушка і Студенка, Коропець, Ценівка (при­тока — річка Золота Липа), є 37 рибоводних ставків.

Рельєф району сприятливий для механізованого обробіт­ку ґрунту (84,5% земельного фонду). Незначні пло­щі зайняті природними луками і лісами (4,1 тис. га).

Населені пункти розташовані переважно в долинах рі­чок.

Корисні копалини — вапняк, глина, пісок, торф (заплава річки Стрипа на північ від села Денисів), є джерела сірководних вод (село Козівка).

Ґрунти — чорноземи опідзолені, а також типові малогумусні, темносірі опідзолені, ясно-сірі лісові, лучні, лучно-болотні.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Адміністративний поділ Козівського району.png

У районі — смт Козова і Козлів та 53 села. Сучасні межі району встановлено 1965.

Історія[ред.ред. код]

Територія району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.).

У пе­ріод Київської Русі тут були містечка Бродилів (нині село Купчинці) та Корсів (нині с. Конюхи), які зруй­нували 1241 монголо-татари. За однією з версій, Бродилів був маєтком князя Ярослава Осмомисла.

14-18 ст. Козівщина — під владою Польщі, 1772–1918 — Австрії, 1918–1919 належала до ЗУНР, 1919–1939 — Польщі, від вересня 1939 — в УРСР.

Тут діяли:

  • від 1874 — товариство «Просвіта»,
  • від 1878 — Братство тверезості,
  • згодом товариства «Сільський господар», «Січ», «Сокіл», «Пласт», «Українська бесіда», «Рідна школа».

Під час I світової війни чимало сіл і містечок Козівщини зруйновано. Від 1930-х діяли підпільні групи ОУН; у 1940—1950-і — групи УПА.

До 1939 у краї функціонували чи­тальні «Просвіти», кооперації, дитячі садки, жіночі товариства, фахові курси, економічні організації, зокрема «Маслосоюз». Козова та її околиці належали до Бере­жанського повіту, східна частина району — до Тернопільського.

Від липня 1941 до липня 1944 — німецько-нацистська окупація. 10 квітня 1945 вийшов 1-й номер районної газети «Радянське слово».

Від 1950 розвинулися харчова, меблева, машинобудівна промисловість, сільське господарство.

Транспорт[ред.ред. код]

Нині довжина автомобільних доріг району — 266 км, у тому числі з твердим покриттям — 220 км. Через його територію проходить гілка газопроводу «Дашава-Київ».

Промисловість[ред.ред. код]

Найбільші підприємства Козівського району:

  • ТОВ «Козова-цукор»,
  • Козлівський спиртозавод,
  • ВАТ «Козлівський цегель­ний завод»,
  • структурний підрозділ львівської фірми «Агро» Козів. молокопереробне підприємство «Біо-продукт»,
  • виробничі цехи РайСТ, ВАТ «Ватра-Козова» та ін.

Сільське господарство[ред.ред. код]

На початок 2005 діяли сільськогосподарські підприємства підприємства:

  • «Незалежність»,
  • «Теофіпільське»,
  • «Вікторівське»,
  • «Слава».

Освіта[ред.ред. код]

У районі:

  • 42 ЗОШ,
  • 1 музична шко­ла,
  • 1 гімназія,
  • 1 ДЮСШ;

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

48 медичних закладів, у тому числі 3 лікарні;

Культура[ред.ред. код]

  • 10 Будинків культури,
  • 36 клубів,
  • 2 кіно­театри,
  • 43 бібліотеки.

Званням «народний» удостоєно:

  • хор народної пісні «Червона калина»
  • хорова капела та хор Будинку Куль­тури
  • ансамбль танцю «Первоцвіт» у Козові
  • хореографічні колективи «Юність», «Росинка»
  • дитячий зразковий театр «Дивосвіт»
  • ансамбль народної музики, духовний оркестр, оркестр народних інструментів
  • кіностудія «Галичанка» у Козові
  • жіночий вокальний ан­самбль «Горлиця» с. Криве
  • вокально-інструментальний ан­самбль с. Августівка
  • фольклорно-етнографічний ансамбль «Корса» с. Конюхи
  • Теофіпільський зразковий духовий оркестр
  • жіночий вокальний ансамбль смт Козлів

Усі вищезгадані — дипломанти обласних та всеукраїнських конкурсів.

Релігія[ред.ред. код]

Діючі церкви:

Парафії Української греко-католицької церкви на території Козівського району підпорядковані Козівському і Козлівському деканатам Тернопільсько-Зборівської архієпархії.

Список усіх дерев'яних церков[ред.ред. код]

Назва села Патрон церкви рік побудови
Велика Плавуча церква святого Миколая 1750
Вимислівка святого Володимира 1990
Козівка Різдва Христового 1776
Конюхи Зіслання святого Духа 1607
Мала Плавуча святих Петра і Павла 1878
Хоростець св. Михайла 1918
Ценів св. Михаїла 1761 реставрована 1873 і 1972
Щепанів Пресвятої Богородиці 1638

Пам'ятники[ред.ред. код]

Пам'ятники І. Блажкевич (1989), Й. Вітошинському (1992) у с. Денисів, П. Думці (1994) — Купчинці, Я. Старуху (1997) — с. Золота Сло­бода, О. Дяківу-Горновому (1997) — с. Олесине.

Спорт[ред.ред. код]

У районі діють 3 футбольні клуби — «Старт» «Стрипа» «Слобідка», що виступають у першості області, 12 футбольних ко­манд.

Музеї[ред.ред. код]

У с. Денисів є два держ. музеї: історично-краєзнавчий (1967) та природи, також меморіальний музей І. Блажкевич (1988), у с. Бишки — музей національно-визвольної боротьби ім. Я. Бусела (1999). Функціонують відділення 3-х банків, кредитна спілка «Самопоміч».

Персоналії[ред.ред. код]

На Козівщині народилися:

  • науковці Б. і О. Заставецькі, Є. Качан, Л. Кіндрацька,
  • письменники І. Блажкевич, В. Вихрущ,
  • літератори Г. Глинка, П. Думка, М. Косар, І. Кузів, М. Шарик, Т. Фе­дорів,
  • журналіст Т. Савків
  • худож­ники В. Беднарський, О. Білявський, Ц. Гошовський, Д. Млинко, Я. Струхманчук, Г. Ткачик, 0. Федорів,
  • архітектори Л. Бачинський, Б. Білоус, Б. Габ'як, В. Гуль, Я. Гулько, Л. Королишин, І. Сонсядло,
  • артисти Б. Кирилюк, О. Моленцька, М. Мазуркевич (Майк Мазуркі), О. Олійник,
  • диригент, композитор Є. Корницький,
  • військовик М. Маринович,
  • діячі ОУН О. Дяків-Горновий та Я. Старух,
  • краєзнавці Й. Габ'як, Б. Савак, В. Хома.

Перебували Ірина Вільде, О. Дучимінська, М. Мушинка, Ф. Ржегорж, Іван Франко; також брати А. Курдидик, Я. Курдидик, та ін.

Бібліографія[ред.ред. код]

Про район видані книги:

  • «Бережанська Земля» (у 2 тт.; 1970, 1998),
  • «Козова і околиці в спогадах емігрантів» (1992),
  • «Село Конюхи: козацьке гніздо» (1992, Нью-Йорк),
  • «А Денисів село славне» (1997),
  • «Літературно-мистецька Козівщина» (2003)
  • «Столітнє село Яструбове» (2005) В. Хоми,
  • «Село Бишки. Історія і боротьба за Волю» І. Шагая,
  • «Золота Слобода» Я. Гайдукевич (обидві — 2000),
  • «Козлів колись і сьогодні» (2002) Я. Демковича та ін.
  • «Село Козівка: його історія і люди». (2005) Г. Липна

Пам'ятки природи[ред.ред. код]

У Козівському районі є Семиківський гідрологічний заказник.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]