Козівський район
| Козівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Тернопільська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Тернопільська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6123000000 | ||||
| Утворений: | 1939 | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 | ||||
| Населення: | 36 877 (01.01.2019) | ||||
| Площа: | 694 км² | ||||
| Густота: | 53.136887608069 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3547 | ||||
| Поштові індекси: | 47600—47684 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Козова | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 31 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 53 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Репела Петро Йосипович | ||||
| Голова РДА: | Михайлів Микола Петрович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Козівська РДА Козівська районна рада | ||||
| Адреса: | 47600, Тернопільська обл., смт. Козова, вул. Грушевського, 38 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Козівськи́й райо́н — колишній адміністративний район у західній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940. Площа — 694 км². Населення — 38 тис. осіб (2017), із них 99,9 % — українці.
Ліквідований 19 липня 2020 року[2].
Географія[ред. | ред. код]
Район межує з Тернопільським, Теребовлянським, Підгаєцьким, Бережанським, Зборівським районами області. Протяжність із півночі на південь 29,6 км, із заходу на схід — 37,8 км.
Клімат помірно-теплий, вологий.
Більша частина поверхні Козівського району — Тернопільське плато — слабохвиляста рівнина з висотами 300—400 м, на захід від річки Коропець переходить у Подільське горбогір'я, почленоване горбами, ярами і балками. Найвища відмітка біля села Дибще — 411 м.
Протікають річки Стрипа з притоками Восушка і Студенка, Коропець, Ценівка (притока — річка Золота Липа), є 37 рибоводних ставків.
Рельєф району сприятливий для механізованого обробітку ґрунту (84,5 % земельного фонду). Незначні площі зайняті природними луками і лісами (4,1 тис. га).
Населені пункти розташовані переважно в долинах річок.
Корисні копалини — вапняк, глина, пісок, торф (заплава річки Стрипа на північ від села Денисів), є джерела сірководних вод (село Козівка).
Ґрунти — чорноземи опідзолені, а також типові малогумусні, темносірі опідзолені, ясно-сірі лісові, лучні, лучно-болотні.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
У районі — смт Козова і Козлів та 53 села. Сучасні межі району встановлено 1965.
Історія[ред. | ред. код]
Територія району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.).
У період Київської Русі тут були містечка Бродилів (нині село Купчинці) та Корсів (нині с. Конюхи), які зруйнували 1241 монголо-татари. За однією з версій, Бродилів був маєтком князя Ярослава Осмомисла.
У XIV—XVIII ст. Козівщина — під владою Польщі, 1772—1918 — Австрії, 1918—1919 належала до ЗУНР, 1919—1939 — Польщі, від вересня 1939 — в УРСР.
Тут діяли:
- від 1874 — товариство «Просвіта»,
- від 1878 — Братство тверезості,
- згодом товариства «Сільський господар», «Січ», «Сокіл», «Пласт», «Українська Бесіда», «Рідна школа».
Під час I світової війни чимало сіл і містечок Козівщини зруйновано. Від 1930-х діяли підпільні групи ОУН; у 1940—1950-ті — групи УПА.
До 1939 у краї функціонували читальні «Просвіти», кооперації, дитячі садки, жіночі товариства, фахові курси, економічні організації, зокрема «Маслосоюз». Козова та її околиці належали до Бережанського повіту, східна частина району — до Тернопільського.
Від липня 1941 до липня 1944 — німецько-нацистська окупація. 10 квітня 1945 вийшов 1-й номер районної газети «Радянське слово».
Від 1950 розвинулися харчова, меблева, машинобудівна промисловість, сільське господарство.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Козівського району створено 47 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 80,69 % (проголосували 23 439 із 29 048 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 61,41 % (14 394 виборців); Юлія Тимошенко — 16,67 % (3 907 виборців), Олег Ляшко — 9,13 % (2 139 виборців), Анатолій Гриценко — 6,94 % (1 626 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,58 %.[3]
Транспорт[ред. | ред. код]
Довжина автомобільних доріг району — 266 км, у тому числі з твердим покриттям — 220 км. Районом проходить автошлях E50. Через його територію проходить гілка газопроводу «Дашава-Київ».
Промисловість[ред. | ред. код]
Найбільші підприємства Козівського району:
- ТОВ «Козова-цукор»,
- Козівське управління з експлуатації газового господарства ПАТ «Тернопільгаз»
- Козлівський спиртозавод,
- ВАТ «Козлівський цегельний завод»,
- виробничі цехи РайСТ,
- меблева фабрика ТЕМП та ін.
Сільське господарство[ред. | ред. код]
На початок 2005 діяли сільськогосподарські підприємства підприємства:
- «Незалежність»,
- «Теофіпільське»,
- «Вікторівське»,
- «Слава».
Населення[ред. | ред. код]
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 19 199 | 4001 | 2720 | 5819 | 3943 | 2610 | 106 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 22 637 | 3950 | 2585 | 5465 | 4942 | 5279 | 416 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Освіта[ред. | ред. код]
У районі діють:
- 42 ЗОШ,
- 1 музична школа,
- 1 гімназія,
- 1 ДЮСШ;
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
У районі функціонують:
- 3 лікарні:
- Козівська центральна районна комунальна лікарня
- Козлівська районна комунальна лікарня
- Конюхівська дільнича лікарня
- 1 центр сімейної медицини — Комунальна установа «Козівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» до складу якого входять:
- 8 амбулаторій загальної практики сімейної медицини (смт Козова, смт. Козлів, с. Августівка, с. Денисів, с. Кальне, с. Конюхи, с. Криве, с. Ценів)
- 9 фельдшерсько-акушерський пунктів
- 31 фельдшерський пункт
Культура[ред. | ред. код]
- 10 Будинків культури,
- 36 клубів,
- 2 кінотеатри,
- 43 бібліотеки.
Званням «народний» удостоєно:
- хор народної пісні «Червона калина»
- хорова капела та хор Будинку культури
- ансамбль танцю «Первоцвіт» у Козові
- хореографічні колективи «Юність», «Росинка»
- дитячий зразковий театр «Дивосвіт»
- ансамбль народної музики, духовний оркестр, оркестр народних інструментів
- кіностудія «Галичанка» у Козові
- жіночий вокальний ансамбль «Горлиця» с. Криве
- вокально-інструментальний ансамбль с. Августівка
- фольклорно-етнографічний ансамбль «Корса» с. Конюхи
- Теофіпільський зразковий духовий оркестр
- жіночий вокальний ансамбль смт Козлів
Усі вищезгадані — дипломанти обласних та всеукраїнських конкурсів.
Релігія[ред. | ред. код]
Діючі церкви:
Парафії Української греко-католицької церкви на території Козівського району підпорядковані Козівському і Козлівському деканатам Тернопільсько-Зборівської архієпархії.
Список усіх дерев'яних церков[ред. | ред. код]
| Назва села | Патрон церкви | рік побудови |
|---|---|---|
| Велика Плавуча | церква святого Миколая | 1750 |
| Вимислівка | святого Володимира | 1990 |
| Козівка | Різдва Христового | 1776 |
| Конюхи | Зіслання святого Духа | 1607 |
| Мала Плавуча | святих Петра і Павла | 1878 |
| Хоростець | св. Михайла | 1918 |
| Ценів | св. Михаїла | 1761 реставрована 1873 і 1972 |
| Щепанів | Пресвятої Богородиці | 1638 |
| Кальне | церква святого Миколая | 1720, добудована (подовжена 1989) |
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Пам'ятники І. Блажкевич (1989), Й. Вітошинському (1992) у с. Денисів, П. Думці (1994) — Купчинці, Я. Старуху (1997) — с. Золота Слобода, О. Дяківу-Горновому (1997) — с. Олесине.
Спорт[ред. | ред. код]
У районі діють 3 футбольні клуби — <Таурів> «Старт» «Стрипа» «Слобідка», що виступають у першості області, 12 футбольних команд.
Музеї[ред. | ред. код]
У с. Денисів є два державні музеї: історично-краєзнавчий (1967) та природи, також меморіальний музей І. Блажкевич (1988), у с. Бишки — музей національно-визвольної боротьби ім. Я. Бусела (1999). Функціонують відділення 3-х банків, кредитна спілка «Самопоміч».
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- науковці Б. і О. Заставецькі, Є. Качан, Л. Кіндрацька,
- письменники І. Блажкевич, В. Вихрущ,
- літератори Г. Глинка, П. Думка, М. Косар, І. Кузів, М. Шарик, Т. Федорів,
- журналіст Т. Савків
- художники В. Беднарський, О. Білявський, Ц. Гошовський, Д. Млинко, Я. Струхманчук, Г. Ткачик, 0. Федорів,
- архітектори Л. Бачинський, Б. Білоус, Б. Габ'як, В. Гуль, Я. Гулько, Л. Королишин, І. Сонсядло,
- артисти Б. Кирилюк, О. Моленцька, М. Мазуркевич (Майк Мазуркі), О. Олійник,
- диригент, композитор Є. Корницький,
- військовик М. Маринович,
- діячі ОУН О. Дяків-Горновий та Я. Старух,
- краєзнавці Й. Габ'як, Б. Савак, В. Хома.
Перебували[ред. | ред. код]
- Ірина Вільде, О. Дучимінська, М. Мушинка, Ф. Ржегорж, Іван Франко
- брати А. Курдидик, Я. Курдидик, та ін.
Бібліографія[ред. | ред. код]
Про район видані книги:
- «Бережанська Земля» (у 2 тт.; 1970, 1998),
- «Козова і околиці в спогадах емігрантів» (1992),
- «Село Конюхи: козацьке гніздо» (1992, Нью-Йорк),
- «А Денисів село славне» (1997),
- «Літературно-мистецька Козівщина» (2003)
- «Столітнє село Яструбове» (2005) В. Хоми,
- «Село Бишки. Історія і боротьба за Волю» І. Шагая,
- «Золота Слобода» Я. Гайдукевич (обидві — 2000),
- «Козлів колись і сьогодні» (2002) Я. Демковича та ін.
- «Село Козівка: його історія і люди». (2005) Г. Липна
Пам'ятки природи[ред. | ред. код]
У Козівському районі є Семиківський гідрологічний заказник.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 26 травня 2020 року № 359/2020-рп «Про призначення М.Михайліва головою Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС «Вибори Президента України». www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 Лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2016.
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Тернопільська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 Червня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Данильчик К. Географія району: [Козівського] // Вільне слово. — 1997. — 9 трав.
- Дем'янова І., Погайдак М. Козівський район // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 128–129. — ISBN 966-528-199-2.
| Зборівський район | ||
| Бережанський район | 
|
Тернопільський район |
| Підгаєцький район | Теребовлянський район |
| ||||||||