Козівський район

Козівський район
Герб Прапор
Район на карті області
Основні дані
Країна:	Україна
Область/АРК:	Тернопільська область
Код КОАТУУ:	6123000000
Утворений:	1939
Населення:	▼ 38 890 (на 1.03.2013)
Площа:	694 км²
Густота:	56.6 осіб/км²
Тел. код:	+380-3547
Поштові індекси:	47600—47684
Населені пункти та ради
Районний центр:	Козова
Селищні ради:	2
Сільські ради:	31
Смт:	2
Села:	53
Мапа району
Районна влада
Адреса:	47600, Тернопільська обл., смт. Козова, вул. Грушевського, 38, 2-12-78
Веб-сторінка:	Козівська РДА
Голова РДА:	Пудлик Юрій Йосипович
Голова РР:	Погайдак Микола Миколайович

Козівськи́й райо́н — адміністративний район у західній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940. Площа — 694 км². Населення — 41,6 тис. осіб (2003), із них 99,9 % — українці.

Географія

Район межує з Тернопільським, Теребовлянським, Підгаєцьким, Бережанським, Зборівським районами області. Протяжність з півночі на південь 29,6 км, із заходу на схід — 37,8 км.

Клімат помірно-теплий, воло­гий.

Протяжність з півночі на південь 29,6 км, із заходу на схід — 37,8 км.

Більша частина поверхні Козівського району — Тернопільське плато — слабохвиляста рівнина з висотами 300–400 м, на захід від річки Коропець переходить у Подільське горбогір'я, почленоване горбами, яра­ми і балками. Найвища відмітка біля села Дибще — 411 м.

Протікають ріки Стрипа з притоками Восушка і Студенка, Коропець, Ценівка (при­тока — річка Золота Липа), є 37 рибоводних ставків.

Рельєф району сприятливий для механізованого обробіт­ку ґрунту (84,5 % земельного фонду). Незначні пло­щі зайняті природними луками і лісами (4,1 тис. га).

Населені пункти розташовані переважно в долинах рі­чок.

Корисні копалини — вапняк, глина, пісок, торф (заплава річки Стрипа на північ від села Денисів), є джерела сірководних вод (село Козівка).

Ґрунти — чорноземи опідзолені, а також типові малогумусні, темносірі опідзолені, ясно-сірі лісові, лучні, лучно-болотні.

Адміністративний поділ

У районі — смт Козова і Козлів та 53 села. Сучасні межі району встановлено 1965.

Історія

Територія району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.).

У пе­ріод Київської Русі тут були містечка Бродилів (нині село Купчинці) та Корсів (нині с. Конюхи), які зруй­нували 1241 монголо-татари. За однією з версій, Бродилів був маєтком князя Ярослава Осмомисла.

14-18 ст. Козівщина — під владою Польщі, 1772–1918 — Австрії, 1918–1919 належала до ЗУНР, 1919–1939 — Польщі, від вересня 1939 — в УРСР.

Тут діяли:

• від 1874 — товариство «Просвіта»,
• від 1878 — Братство тверезості,
• згодом товариства «Сільський господар», «Січ», «Сокіл», «Пласт», «Українська бесіда», «Рідна школа».

Під час I світової війни чимало сіл і містечок Козівщини зруйновано. Від 1930-х діяли підпільні групи ОУН; у 1940—1950-і — групи УПА.

До 1939 у краї функціонували чи­тальні «Просвіти», кооперації, дитячі садки, жіночі товариства, фахові курси, економічні організації, зокрема «Маслосоюз» . Козова та її околиці належали до Бере­жанського повіту, східна частина району — до Тернопільського.

Від липня 1941 до липня 1944 — німецько-нацистська окупація. 10 квітня 1945 вийшов 1-й номер районної газети «Радянське слово».

Від 1950 розвинулися харчова, меблева, машинобудівнича промисловість, сільське господарство.

Транспорт

Нині довжина автомобільних доріг району — 266 км, у тому числі з твердим покриттям — 220 км. Через його територію проходить гілка газопроводу «Дашава-Київ».

Промисловість

Найбільші підприємства Козівського району:

• ТОВ «Козова-цукор»,
• Козлівський спиртозавод,
• ВАТ «Козлівський цегель­ний завод»,
• структурний підрозділ львівської фірми «Агро» Козів. молокопереробне підприємствово «Біо-продукт»,
• виробничі цехи РайСТ, ВАТ «Ватра-Козова» та ін.

Сільське господарство

На початок 2005 діяли сільськогосподарські підприємства підприємства:

• «Незалежність»,
• «Теофіпільське»,
• «Вікторівське»,
• «Слава».

Освіта

У районі:

• 42 ЗОШ,
• 1 музична шко­ла,
• 1 гімназія,
• 1 ДЮСШ;

Охорона здоров'я

48 медичних закладів, у тому числі 3 лікарні;

Культура

• 10 Будинків культури,
• 36 клубів,
• 2 кіно­театри,
• 43 бібліотеки.

Званням «народний» удостоєно:
• хор народної пісні «Червона калина»
• хорова капела та хор Будинку куль­тури
• хореографні колективи «Юність», «Росинка»
• дитячий зразковий театр «Дивосвіт»
• ансамбль народної музики, духовний оркестр, оркестр народних інструментів
• кіностудія «Галичанка» у Козові
• жіночий вокальний ан­самбль «Горлиця» с. Криве
• вокально-інструментальний ан­самбль с. Августівка
• фольклорно-етнографічний ансамбль «Корса» с. Конюхи
• Теофіпільський зразковий духовий оркестр
• жіночий вокальний ансамбль смт Козлів
Усі вищезгадані — дипломанти обласних та всеукраїнських конкурсів.

Релігія

Діючі церкви:

• УГКЦ — 44,
• УПЦ — 2,
• УПЦ КП — 1,
• РКЦ — 1,
• ХВЄ — 3.

Парафії Української греко-католицької церкви на території Козівського району підпорядковані Козівському і Козлівському деканатам Тернопільсько-Зборівської архієпархії.

Список усіх дерев'яних церков

Назва села	Патрон церкви	рік побудови
Велика Плавуча	церква святого Миколая	1750
Вимислівка	святого Володимира	1990
Козівка	Різдва Христового	1776
Конюхи	Зіслання святого Духа	1607
Мала Плавуча	святих Петра і Павла	1878
Хоростець	св. Михайла	1918
Ценів	св. Михаїла	1761 реставрана 1873 і 1972
Щепанів	Пресвятої Богородиці	1638

Пам'ятники

Пам'ятники І. Блажкевич (1989), Й. Вітошинському (1992) у с. Денисів, П. Думці (1994) — Купчинці, Я. Старуху (1997) — с. Золота Сло­бода, О. Дяківу-Горновому (1997) — с. Олесине.

Спорт

У районі діють 3 футбольні клуби — «Старт» «Стрипа» «Товтри», що виступають у першості області, 12 футбольних ко­манд.

Музеї

У с. Денисів є два держ. музеї: історично-краєзнавчий (1967) та природи, також меморіальний музей І. Блажкевич (1988), у с. Бишки — музей національно-визволної боротьби ім. Я. Бусела (1999). Функціонують відділення 3-х банків, кредитна спілка «Самопоміч».

Персоналії

На Козівщині народилися:

• науковці Б. і О. Заставецькі, Є. Качан, Л. Кіндрацька,
• письменники І. Блажкевич, В. Вихрущ,
• літератори Г. Глинка, П. Думка, М. Косар, І. Кузів, М. Шарик, Т. Фе­дорів,
• журналіст Т. Савків
• худож­ники В. Беднарський, О. Білявський, Ц. Гошовський, Д. Млинко, Я. Струхманчук, Г. Ткачик, 0. Федорів,
• архітектори Л. Бачинський, Б. Білоус, Б. Габ'як, В. Гуль, Я. Гулько, Л. Королишин, І. Сонсядло,
• артисти Б. Кирилюк, О. Моленцька, М. Мазуркевич (Майк Мазуркі), О. Олійник,
• диригент, композитор Є. Корницький,
• військовик М. Маринович,
• діячі ОУН О. Дяків-Горновий та Я. Старух,
• краєзнавці Й. Габ'як, Б. Савак, В. Хома.

Перебували Ірина Вільде, О. Дучимінська, М. Мушинка, Ф. Ржегорж, Іван Франко; також брати А. Курдидик, Я. Курдидик, та ін.

Бібліографія

Про район видані книги:

• «Бережанська Земля» (у 2 тт.; 1970, 1998),
• «Козова і околиці в спогадах емігрантів» (1992),
• «Село Конюхи: козацьке гніздо» (1992, Нью-Йорк),
• «А Денисів село славне» (1997),
• «Літературно-мистецька Козівщина» (2003)
• «Столітнє село Яструбове» (2005) В. Хоми,
• «Село Бишки. Історія і боротьба за Волю» І. Шагая,
• «Золота Слобода» Я. Гайдукевич (обидві — 2000),
• «Козлів колись і сьогодні» (2002) Я. Демковича та ін.

Пам'ятки природи

У Козівському районі є Семиківський гідрологічний заказник.

Література

• Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том ІІ, 2005
• Данильчик К. Географія району: [Козівського] // Вільне слово. — 1997. — 9 трав.