Козімо I Медічі
Козімо I Медічі (*12 червня 1519 — † 21 квітня 1574)- великий герцог Тосканський з 1569 до 1574 року. Походив з роду Медічі. Нащадок лінії Лоренцо Медічі Пополані.
Зміст |
Життєпис[ред.]
Молоді роки[ред.]
Народився у родині Медічі Пополані. Був сином відомого італійського кондотьєра Джованні делла Банде Нере (1498—1526) та Марії Сальвіаті, онуки Лоренцо Медічі Розкішного. Житя й діяльність у молоді роки Козімо мало відома. Він був незначущою політичною особою, не грав суттєвою ролі у житті Флоренції. Ситуація змінюється з приходом до влади у Флоренції Алессандро Медічі у 1530 році. З цього моменту Козімо Медічі поступово починає висуватися на передній план. В той же час він домогався, щоб його ім'я не сильно пов'язували з Алессандро Медічі. З моменту, коли останній став герцогом Флорентійським, Козімо почав шукати шляхи для захоплення влади. Він зміг збурити проти Алессандро заколотників, які врешті-решт у 1537 році його вбили. Сам же Козімо Медічі зміг на той час залишитися поза підозрою.
Володарювання[ред.]
Розглядаючі Козімо Медічі як слабкого та невпливого політика Рада Сорока Восьми (флорентійський сенат) 9 січня 1537 року обрав Козімо Медічі новим герцогом Флорентійським. При цьому було випущено декрет, який обмежував владу нового герцога. Проте через деякий час Козімо Медічі зумів перебрати на себе усю владу, підкорити собі сенат, знешкодити опонентів та суперників. Для він створив особисту поліцію («скерані»), найзначним представником якої був Джироламо ді Лука дельї Альбіцці.
У 1538 році Пилип Строцці виступив проти Козімо Медічі, проти при Монтемурло зазнав поразки й скінчив своє життя у в'язниці.
У 1553 році розпочалася війна з Сієнською республікою. В цьому Козімо Медічі допомагали іспанські війська. 2 серпня 1554 року франко-сієнські сили на чолі із П'єро Строцці були вщент розгромлені при Марчіано. 17 квітня 1555 року Сієна капітулювала. За результатом загального миру у 1559 році у Като-Камбрезі (між Францією, її союзниками, з одного боку, та Іспанією, її союзниками) Козімо Медічі став також герцогом Сієнським.
З метою підсилити союз між Священною Римською імперією та Козімо Медічі, імператором Максиміліаном II йому було надано титул великого герцога Тосканського (1569 рік). З цього моменту спілка між Імперією, Тосканою та Іспанією була міцною. У 1571 флот Тоскани взяв участь у Битві при Лепанто проти Османської імперії.
Козімо Медічі багато уваги приділяв розвитку війсьво-морського флоту, для чого створив Орден Святого Стефана. Але для цього він значно збільшив податки, що викликало незадоволення серед населення. Підтримувати економічний розвиток допомагали срібні копальні у Кампільє та П'єтра-Санті.
Суттєвим ударом для розвитку держави стала величезна повінь у Флоренції та її околицях у 1547 році, яка завдала значної шкоди.
Меценатство[ред.]
Козімо I Медічі багато уваги приділяв залученню до держави митців, майстрів у різних галузях, розбудові Флоренції. Активно діяла Флорентійська академія мистецтв.
За його панування у Флоренції працювали — Бенвенуто Челліні, Джанапаоло і Доменіко Поджіні, Дзано бі й Алессандро Ластрикаті, Джованні Монторсолі, Бартоломео Аманнато, Анжело Бронзіно.
Водночас спроба залучити до Флоренції Мікеланджело Буонарроті не вдалася. останній навіть відмовився стати членом флорентійського сенату.
Родина[ред.]
1. Дружина — Елеонора (1522—1562), донька Педро Альвареса де Толедо, маркіза Вільяфранка, віце-короля Неаполя
Діти:
- Марія (1540—1557)
- Франческо (1541—1587)
- Ізабела (1542—1576), дружина Паоло Джордано Орсіні, герцога Браччіано
- Джованні (1543—1562), кардинал
- Лукреція (1544—1561)
- П'єро (1546—1547)
- Гарсіа (1547—1562)
- Антоніо (1548)
- Фердинандо (1549—1609)
- П'єро (1554—1604)
2. Дружина — Каміла Мартеллі (1545—1590)
Діти:
- Вірджинія (1568—1615)
Три бастарди
Джерела[ред.]
- J. R. Hale, Firenze e i Medici, Mursia, Milano 1980
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Cosimo I de' Medici |
