Каравелове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Каравелове
Інгул з видом на село Каравелове
Інгул з видом на село Каравелове
Інгул з видом на село Каравелове
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Миколаївський район
Громада Мішково-Погорілівська сільська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 1922
Площа 30,12 км²
Населення 727
Густота 24,14 осіб/км²;
Поштовий індекс 57242
Телефонний код +380 512
Географічні координати 47°00′26″ пн. ш. 32°02′49″ сх. д. / 47.00722° пн. ш. 32.04694° сх. д. / 47.00722; 32.04694Координати: 47°00′26″ пн. ш. 32°02′49″ сх. д. / 47.00722° пн. ш. 32.04694° сх. д. / 47.00722; 32.04694
Висота над рівнем моря 39 м
Водойма Інгул


Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Адреса 57214, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Мішково-Погорілове, вул. Миру, 38
Карта
Каравелове. Карта розташування: Україна
Каравелове
Каравелове
Каравелове. Карта розташування: Миколаївська область
Каравелове
Каравелове
Мапа

Каравелове у Вікісховищі

Каравелове — селище в Україні, у Мішково-Погорілівській сільській громаді Миколаївського району Миколаївської області. Населення становить 727 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в 1922 р. До 2016 року мало назву «Коларівка» (в усному мовленні і газетах вживалась також назва Коларове) на честь болгарського діяча міжнародного комуністичного руху Васила Коларова.

У 1941 році, коли почалась німецька окупація, село виявилось майже на кордоні Румунії і Рейхскомісаріату Україна. 1943 село повернулося під юрисдикцію радянського союзу, відновило роботу колективне господарство. Під час Другої світової війни 24 жителя села були в загонах Червоної армії, 7 з них нагороджені бойовими орденами і медалями, 8 людей загинули.

У центрі села знаходиться братська могила, у якій поховано 46 радянських воїнів, полеглих у боях за село в 1944 році. У 1969, до 25-річчя визволення селища від німецьких військ, відкрито пам'ятник на честь загиблих воїнів Червоної армії.

У 2016 році у зв'язку з законом, що забороняє комуністичну символіку, село перейменували на честь Любена Каравелова.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 805 осіб, з яких 361 чоловік та 444 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селищі мешкало 727 осіб.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 57,50 %
російська 39,89 %
білоруська 1,93 %
молдовська 0,28 %
болгарська 0,14 %
інші 0,26 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 

Посилання[ред. | ред. код]