Колекціонування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Колекціонування — цілеспрямований збір, як правило, однорідних предметів, що зазвичай мають наукову, історичну або художню цінність. У основі колекціонування лежить пізнання, задоволення певних інтересів. Предметом колекціонування можуть бути пам'ятники матеріальної і духовної культури (рукописи, книги, монети, поштові марки, витвори образотворчого мистецтва, відеоігри та ін.), об'єкти природи (мінерали, рослини, комахи та ін.). Колекціонування припускає виявлення, збір, вивчення, систематизацію матеріалів, чим воно принципово відрізняється від простого збирання[1].

Людину, що колекціонує щось, називають колекціонером. Сукупність зібраних предметів називають колекцією.

Історія колекціонування[ред.ред. код]

Колекціонування відоме з якнайдавніших часів. Починаючи з II тисячоліття до н. е. в Уре і інших містах Дворіччя писарі збирали релігійні, літературні і наукові тексти, написані клинописом на глиняних табличках. Так виникали приватні і царські бібліотеки. Проте як особливий напрям людській діяльності колекціонування виник і отримав розвиток в епоху Відродження. У початковий період колекціонування мало універсальний характер. Так, в збірках родини Медичі у Флоренції разом з витворами мистецтва були різноманітні унікальні предмети і мінерали з багатьох країн. Збирачами рідкостей були Людовик XIV, французькі кардинали Ришельє і Мазаріні, папа Юлій II і Лев X, імператор Карл V та ін. Нерідко формою колекціонування було створення так званих кабінетів «курйозних» речей. У Росії на початку 18 ст. колекцією такого роду були Петровська кунсткамера, а також низка приватних колекцій, зокрема Я. В. Брюса (у кабінеті Брюса крім численних старовин, природних, історичних об'єктів, фізичних приладів та ін., знаходилася і одна з перших відомих в Росії колекцій монет і медалей). Відомими універсальними зібраннями були колекції І. В. Гете в Німеччині і американського художника і природодослідника Ч. У. Піла в США. У 2-ій половині 18 ст. набули поширення спеціалізовані колекції історичних пам'ятників, витворів образотворчого мистецтва і т п.

З диференціацією наук в 19 ст. почали створюватися спеціалізовані колекції однорідних предметів, об'єднаних загальною пізнавальною метою. Великий вплив на Колекціонування природничонаукових об'єктів зробила розробка основ наукової систематизації. В процесі розвитку Колекціонування зміцнювалися його зв'язки як з природними науками, так і допоміжними історичними дисциплінами. Колекціонування сприяло розвитку нумізматики, геральдики, а також археології, етнографії і ін. Оформилися самостійні напрями колекціонування: наукове, навчальне, аматорське(непрофесійне). У формуванні наукового колекціонування провідна роль належала музеям. Видну роль зіграв генеральний директор Берлінських музеїв В. фон Боді. Навчальне колекціонування має на меті розвиток дослідницьких навиків учнів; навчальні колекції є ефективним засобом наочності в навчанні. У аматорському(любительському) Колекціонування отримує розповсюдження систематичний підбір предметів, здійснюваний на базі наукової систематизації окремих галузей знань. З появою масових видів Колекціонування — філателії, боністики, любительської нумізматики, філуменії, філокартії, фалеристики, філофонії, ніковілії та ін. Значне місце серед аматорських(любительських)колекцій почали займати тематичні збори, що припускають підбір різних матеріалів по певних темах. Процес створення зібрань яких-небудь об'єктів, організовується на основі структурних або системних принципів. Колекціонування зв'язане з пошуком відповідних об'єктів, їх систематизацією, зберіганням і експонуванням. Колекціонування вважається яскравою і глибоко своєрідною областю творчості, а будь-яка колекція за своїм складом, величиною і структурою є результатом цієї творчої діяльності.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Скульптурка садового гнома з Німеччини
Екслібрис (книжковий знак) Джона Форреста з Австралії
  • У колекції одного лондонського банкіра близько 5,5 тисяч обгорток від жуйок. Незвичайні фантики він став збирати ще у віці 10 років. Коли визначився брак місця для їх зберігання, він звільнив під них гардероб, викинувши всі речі дружини, через що та пішла від нього.
  • Особливою любов'ю і популярністю в Європі користуються скульптурки садових гномів. Дуже часто ці милі керамічні вироби пропадають після свят. А одна швейцарка зібрала їх більше 2 тисяч.
  • На дачі колишнього інженера з Вільнюса знаходиться 56 пам'ятників Леніну, Сталіну, Брежневу і керівникам соціалістичних країн Східної Європи, так званих «занепалих ідолів». Колекцію він почав збирати понад 10 років тому.
  • Колекція екслібрисів Пауля Амбура. Він з Естонії. Листувався майже з 200 колекціонерами з 32 країн. Його колекція мала близько 40 000 знаків. Окрім екслібрисів, він збирав книжки про ці знаки (близько 500) і сам написав 30 досліджень про екслібрис.
  • Ще в дитинстві майбутня фінансова акула Девід Рокфеллер почав збирати комах. Зараз мільйонерові 93 роки, його колекція налічує 157 тис. видів і оцінюється в 2,7 млрд дол. Рокфеллер навіть відкрив три абсолютно нових види, два з яких отримали назви на його честь.
  • Англійський лорд Пітер Палумбо ще з шестидесятих років почав «збирати» архітектуру: модерністські будинки маловідомих тоді Ле Корбюзьє, Міс Ван Дер Рое, Райта. Нині він володіє десятком шедеврів архітектури на різних континентах. Всі свої покупки він реставрує і нерідко відкриває як музеї.
  • Значущість колекціонування для людської індивідуальності і навіть для її здоров'я помітили давно. Даоський мудрець Дун Цичан ще 500 років тому створив трактат «Діалоги про старі речі». Він записав - « Усі люди однакові в тому, що знаходять підтримку в речах, а речі слугують підтримкою одна одній... І чи не стародавні речі допомагають нам отримати душений спокій і ( через наслідування славетним взірцям минулого ) створити власну долю ? Радість зустрічі зі старовинними речами пом'якшує ображене серце і зміцнює заслаблий дух. Ось чому той, хто тішиться старовинними речами, може вилікуватись від хвороб і подовжити роки власного життя».

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Голиш Г. М. Основи нумізматики: навчальний посібник. 2-е вид., доп. і випр. — Черкаси: Черкаський ЦНТЕІ, 2006. — 314 с.
  • Что и зачем коллекционирую люди — http://www.woman.ru/rest/freetime/article/49059/
  • Щелоков А. А. Увлекательная нумизматика. Факты, легенды, открытия в мире монет. Москва, «ЭКСМО», 2006 — 384 с.

Посилання[ред.ред. код]

Інтернет посилання[ред.ред. код]