Коле Чашуле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Коле Чашуле (нар. 2 березня 1921 в Прилеп'ї) — македонський есеїст, драматург, публіцист, політик і дипломат.

Біографія[ред.ред. код]

Народився як Нікола Кепев, четверта дитина в родині Стева і Ілія Кепеви, в 1925 його приймає дядько Ілія Чашуле. Закінчив початкову школу та середню школу в Прилеп, та державну гімназію в Бітолі. У 1938 році поступив в медичний факультет в Белграді, який завершує в квітні 1941 року у зв'язку з початком війни в Югославії.

З осені 1938 року, бере активну участь у комуністичному русі.

Про травні 1941 в Софії піти з групою македонських студентів поступає до місцевого університету. Потім знайомиться з Нікола Вапцаров, Венко Марковські, Блаже Конеський і Тодор Павлов. Разом з ними готує спільний збірник поезії. Колі Чашуле був членом комуністичного партизанського загону, який підняв повстання проти македонських болгарських фашистських окупантів 11 жовтня 1941 в своєму рідному місті Прилеп.

У 1942 році він був заарештований і засуджений до смертної кари через повішення як організатор убивства болгарського високопоставленого поліцейського в Скоп'є, горезвісний Мане Мачков, вирок був замінений на довічне тюремне ув'язнення, якій він провів у в'язниці Тюрма Скоп'є. У 1944 році Чашуле організував успішну втечу з цієї тюрми для більш 300 ув'язнених, після чого бере активну участь у фіналі військової операції по звільненню Македонії.1946 Чашуле є членом Ради суддів, яка засудила свого співвітчизника Методи Андонов-Ченто на 11-річний термін.

Один з найвідоміших п'єс Коле Чашуле Темнота і в ньому доходить до вбивства відомого македонського революціонера Горче Петрова.

Був директором Радіо Скоп'є, редактор журналу «Новий День» та «Сучасність», редактор журналу «Vistas», керіючий Македонського національного театру. Один із засновників Товариства письменників Македонії, і у свій час служив в якості президента. Пізніше він приєднався до Незалежних письменників Македонії. Член македонського ПЕН-центру. Він був членом Македонської академії наук і мистецтв.

Чашуле в 1952 році, залишивши свою першу дипломатичну посаду в Торонто, де він був призначений генеральним консулом Югославії в Канаді. Пізніше стає югославськом послом в Болівії, Перу і Бразилії. У 1956 році він був призначений першим міністром культури Народної Республіки Македонії.

Помер у Скоп'є 22 вересня 2009, у віці 88 років.

Літературні твори[ред.ред. код]

Драми:

  • Една вечер (1948)
  • Последните гаврани (1950)
  • Задруга (1950)
  • Вејка на ветрот (1957)
  • Бразда (1958)
  • Црнила (1960)
  • Игра или социјалистичка Ева (1961)
  • Градскиот саат (1965)
  • Вител (1966)
  • Партитура за еден Мирон (1967)
  • Земјаци (1967)
  • Тројца и вистината (1967)
  • Како што милувате: Оставка на еден карипски министер за внатрешни работи или, Достага на самиот врв од највисоката власт (1975)
  • Веда (1976)
  • Суд (1978)
  • Житолуб (1981)
  • Дивертисман за еден Стрез (1967–1990)
  • Роднокрајци (1987)
  • Тибурсио и Синфороса, (1988)
  • Вејка, два (1989)
  • Сон прв (1991)
  • Сон втор и по него друг (1992)
  • Modus moriendi (1992)
  • Lacrimula (1993)
  • Маркучот во четири гласа (1995)

Романи:

  • Простум (1970)
  • Премреже 1-2 (1977)
  • Вомјази (1981)
  • Имела (1982)
  • Горчила (1983)
  • Канадски фрагменти (1985)
  • Конзулски писма (1987)
  • Така е, ако ви се чини (1994)
  • Лимб (2002)

Оповідання:

  • Првите дни (1950)
  • Раскази (1953)
  • Проза 1945–1967 (1968)
  • Само сказни (2000)

Есе:

  • Записи за нацијата и литературата (1985)
  • Нови записи (1989)
  • Македонски дилеми (1992)
  • Резиме за мојата генерација (1998)
  • Болно племе (2000)
  • А, бре, Македонче! (2003)

Монографія:

Нагороди[ред.ред. код]

Добитник е на наградите: За драмски опус «Марин Држиќ», «11 Октомври», и «Стале Попов», «Стериина награда», Награда за книжевен опус на «Мисла», «4 Јули», «АВНОЈ» и «Војдан Чернодрински» за животно дело и други. Во 2007 година е добитник на Рациновото признание.

Література[ред.ред. код]

  • Пристапни предавања, прилози и библиографија на новите членови на Македонската академија на науките и уметностите, XV (2006):187-197.

Посилання[ред.ред. код]