Майкл Коллінз (ірландський лідер)
| Майкл Коллінз | ||
|---|---|---|
 |
||
|
головнокомандувач Національної Армії
|
||
| Час на посаді: | ||
| 1922 — 22 серпня 1922 | ||
|
міністр фінансів
|
||
| Час на посаді: | ||
| квітень 1919 — 1922 | ||
|
керівник військової розвідки ІРА
|
||
| Час на посаді: | ||
| вересень 1919 — 1922 | ||
|
|
||
| Народився | жовтень 1890 |
|
| Помер | 22 серпня 1922 |
|
| Громадянство | Велика Британія, Ірландія | |
| Національність | ірландець | |
| Політична партія | Шинн Фейн | |
| Релігія | католик | |
Майкл «Мік» Коллінз (англ. Michael Collins, ірл. Mícheál Ó Coileáin, 16 жовтня або 12 жовтня 1890 - 22 серпня 1922) — ірландський революційний лідер, міністр фінансів першого ірландського уряду 1919, керівник військової розвідки ІРА та учасник ірландської делегації під час перемовин щодо Англо-ірландського договору (1922), керівник тимчасового уряду Ірландії та головнокомандувач Національної армії.
Зміст |
[ред.] Ранні роки
Народився у Клонакілті в західному Корку. Був третім сином та наймолодшим серед восьми дітей. Більшість біографій Майкла Коллінза наводять дату народження 16 жовтня 1890, хоча на його могилі стоїть дата 12 жовтня 1890.
Його батько замолоду був членом ІРБ, але покинув цей рух та став фермером. Він помер, коли Майклові було лише шість років.
Після закінчення школи 15-річний Майкл Коллінз пішов шляхом багатьох ірландців та переїхав до Лондона. У Лондоні він жив зі своєю старшою сестрою Джоанною, яка навчалася в Лондонському королівському коледжі.
У лютому 1906 року Коллінз склав іспит до Британської громадянської служби та з липня 1906 став працювати у поштовому офісі.
Він приєднався до місцевої Гєльскої атлетичної асоціації (націоналістичної ірландської організації) та до ІРБ — таємної організації, метою якої було звільнення Ірландії.
[ред.] Великоднє повстання
Уперше Майкл Коллінз стає відомим упродовж Великоднього повстання у 1916. Коллінз як талановитий організатор користувався повагою у ІРБ та був фінансовим радником Джорджа Планкетта та особистим ад'ютантом одного з лідерів повстання - Джозефа Планкетта
Під час повстання Коллінз брав учать у обороні головного поштового офісу у Дубліні, що був штаб-квартирою повстанців. Упродовж тижня повстання було придушене британськими військами, більшість його учасників, а серед них і Коллінза, було заарештовано. Керівників повстання розстріляно.
Після звільнення з англійської в'язниці Коллінз приєднується до Шинн Фейн (Sinn Féin, у перекладі з ірландської — «Ми самі» ), ірландської націоналістичної партії. Згодом він стає одним із лідерів цієї організації та керівником її воєнізованого крила — Ірландські добровольці.
[ред.] Участь у визвольному русі
Як і всі високопосадові члени «Шинн Фейн», Майкл Коллінз балотувався на загальних виборах до палати громад парламенту Великобританії, його було обрано членом парламенту від південного Корка. Члени «Шинн Фейн» оголосили, що не будуть відвідувати парламент у Вестмінстерському абатстві у Лондоні і створили замість цього Ірландський парламент у Дубліні у січні 1919 року. Цей новий парламент було названо Ірландська асамблея ірл. Dáil Éireann.
Керівник цього парламенту Еймон де Валера, як і більшість депутатів від «Шинн Фейн», були заарештовані. Майклу Коллінзу, що був на той час керівником військової розвідки «Шинн Фейн», вдалося дізнатися про заплановані арешти та попередити членів уряду. Але де Валера закликав членів парламенту не зважати на небезпеку арештів, щоб у разі арештів депутатів привернути увагу міжнародної спільноти.
За відсутності де Валера обов'язки керівника парламенту виконував Катал Бругха до квітня 1919 року, коли Майклу Коллінзу вдалося влаштувати втечу де Валера з Лінкольнської тюрми в Англії.
Влітку 1919 Майкла Коллінза було обрано керівником ІРБ, а у вересні він став керівником розвідки ІРА, яку було створено на базі «Ірландських добровольців».
Також цього року Коллінз посів ще одну відповідальну посаду, коли де Валера призначив його міністром фінансів. На цьому посту Коллінзу вдалося налагодити фінансування самопроголошеної Ірландської Республіки.
У відсутність де Валера, протягом його подорожі до Америки, Коллінз фактично керував усіма діями визвольного руху на території Ірландії. Коллінз очолював партизанську війну, що її вела ІРА проти британських військ та поліції. За голову Майкла Коллінза у 1920 році британська влада запропонувала нагороду у 10000 фунтів. Серед членів ІРА та мирного населення Майкл Коллінз був широко відомий під псевдонім «Великий товариш» (англ. The Big Fellow).
[ред.] Англо-ірландський договір
Майкл Коллінз був серед членів ірландської делегації, що підписала Англо-ірландський договір 6 січня 1921 року. Коллінз розумів, що частина угоди щодо відділення Північної Ірландії не буде прийнята, і під час підписання угоди сказав: «Я щойно підписав собі смертний вирок».
Відповідно до підписаної угоди шість графств Ольстера залишалися під владою Британії, створювалася Вільна ірландська держава, що залишалася у Британській Співдружності у статусі домініону, а члени парламенту приносили клятву вірності королю Великобританії.
Ця угода розділила «Шинн Фейн» та парламент. Після численних дебатів парламент ратифікував цю угоду перевагою лише у 7 голосів. Пізніше угоду було підтримано на всенародному референдумі.
Більшість керівників ІРА негативно сприйняли цю угоду. До супротивників угоди приєдналися Еймон де Валера, Катал Бругха та кілька інших членів найвищого керівництва визвольного руху. У серпні 1922 розпочалася громадянська війна між противниками та прихильниками (за підтримки англійських військ) угоди.
22 серпня 1922 року Майкл Коллінз під час інспекційного рейду в Західному Корку потрапив у засідку. Замість того, щоб швидко минути небезпечну ділянку шляху, Коллінз наказав своєму конвою зупинитися та битися з засідниками. Упродовж перестрілки, що тривала 40 хвилин, Майкла Коллінза було застрелено.
[ред.] У кінематографі
Життєпису Майкла Коллінза присвячений однойменний фільм з Ліамом Нісоном у головній ролі. У фільмі постать Коллінза поставлена в центр драматичних подій періоду війни за незалежність і громадянської війни, протиставляючись Еймону де Валера.
[ред.] Посилання
