Колобок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поштова марка з зображенням Колобка.

Колобо́к — річ, яка має форму кулі. В давнину - назва виробу з борошна (хліба, печива, вареника) який має форму кола, кулі.

Варіанти походження назви "колобок":

  • від старослов. коло і бок (бік) - річ, яка має боки у формі кола, тобто круглобока.
  • від арабського кореня КЛБ (котитися, круглий) з додаванням слов'янотюркського закінчення -к. Отже "колобок" - те, що кругле і котиться. Можливо з цим же коренем пов'язані такі слова як колба (кругла скляна банка для хімічних досліджень) і рос. колбаса (укр. ковбаса - кругла і може котитися)

Казка про Колобка[ред.ред. код]

У багатьох слов'янських народів існує казка про Колобка з певними відмінностями у сюжеті. В Україні і Росії — це одна з перших казок, яку розказують дітям. У народній казці Колобок — це колобок, який наділений людськими рисами. В одному з українських варіантів цієї казки замість колобка присутній коржик (Коржик).

Наведемо сюжет казки:

Живуть собі дід та баба у яких немає дітей. Дід просить бабу спекти хліба. Баба збирає всі залишки борошна, які є в домі, місить тісто, випікає колобка і ставить на вікно (на сонце) щоб охолонув. Колобок оживає і тікає (котиться по дорозі) від діда та баби. Під час своєї подорожі Колобок зустрічає одного за одним різних казкових істот (Зайця (Зайчик-побігайчик), Вовка (Вовчик-братик), Ведмедя та Лисицю (Лисичку-сестричку)). Кожен хоче його з'їсти. Кожному він повідомляє (співає пісеньку) про те, що він утік від попередніх істот і втече від нього — «Я від баби втік, я від діда втік, я від зайця втік, я від вовка втік, я від ведмедя втік і від тебе Лисичка-сестричка утечу». Від усіх йому вдається втекти, окрім Лисиці, яка його ловить і намагається з'їсти за допомогою хитрості. Далі існує декілька продовжень казки:

  1. Лисичка з'їдає Колобка, казці кінець, а хто слухав молодець.
  2. Лисичка намагається з'їсти Колобка (Коржика), але він виявляється черствим і Лисиця ламає собі зуби. Колобок котиться далі і казці кінець.
  3. Лисичка намагається з'їсти Колобка (Коржика), але він виявляється черствим і Лисиця ламає собі зуби. Колобок повертається назад до баби та діда, які їдять картоплю і взнавши про те, що Лисиця зламала собі зуби дуже радіють, що зберегли свої не з'ївши самі Колобка.
Колобок і Лисиця

Образ колобка близький англійській пряниковій (ін. варіант: імбирній) людині (англ. Gingerbread man).

В той же час в деяких дослідженнях Інституту російської мови зустрічаються варіанти казки з сімома персонажами, кожен з яких відкушує від Колобка по шматочку, а останній з'їдає його повністю. Проте він не може бути перетравлений, тому персонажі один за одним відригують з'їдені шматочки, і Колобок, збираючись по шматочках знов, продовжує свою подорож.

Ця казка дуже популярна й у друкованому вигляді. Багато художників-ілюстраторів працювали над образом Колобка. Одним із перших на території України цю книгу проілюстрував Сергій Конончук. Виконана ще в 1929 році серія ілюстрацій до народної казки «Колобок» вражає своєю мальовничістю. Намальовані єдиним подихом, немов без найменшого зусилля, ці ілюстрації не застаріли, вони виявилися цікавими і в наш час, хоча надруковані вони були лише у 80-х роках завдяки сестрі Сергія Конончука Неонілі, але датовані 1929 роком.

Література[ред.ред. код]

  • Г. В. Ців'ян. Фатальний шлях Колобка // Мова культури: семантика і граматика. М., 2004, з. 310—321
  • Костенко Олександр Євгенійович. Життєдіяльність Сергія Пилиповича Конончука (1912-1941) — українського графіка першої половини XX століття. Робота в Київску МАН "Дослідник". К., 2011.

Посилання[ред.ред. код]