Колобок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поштова марка з зображенням Колобка.

Колобо́к — річ, яка має форму кулі. В давнину - назва виробу з борошна (хліба, печива, вареника) який має форму кола, кулі.

Варіанти походження назви "колобок":

  • від старослов. коло і бок (бік) - річ, яка має боки у формі кола, тобто круглобока.
  • від арабського кореня КЛБ (котитися, круглий) з додаванням слов'янотюркського закінчення -к. Отже "колобок" - те, що кругле і котиться. Можливо з цим же коренем пов'язані такі слова як колба (кругла скляна банка для хімічних досліджень) і рос. колбаса (укр. ковбаса - кругла і може котитися)

Казка про Колобка[ред.ред. код]

У багатьох слов'янських народів існує казка про Колобка з певними відмінностями у сюжеті. В Україні і Росії — це одна з перших казок, яку розказують дітям. У народній казці Колобок — це колобок, який наділений людськими рисами. В одному з українських варіантів цієї казки замість колобка присутній коржик (Коржик).

Наведемо сюжет казки:

Живуть собі дід та баба у яких немає дітей. Дід просить бабу спекти хліба. Баба збирає всі залишки борошна, які є в домі, місить тісто, випікає колобка і ставить на вікно (на сонце) щоб охолонув. Колобок оживає і тікає (котиться по дорозі) від діда та баби. Під час своєї подорожі Колобок зустрічає одного за одним різних казкових істот (Зайця (Зайчик-побігайчик), Вовка (Вовчик-братик), Ведмедя та Лисицю (Лисичку-сестричку)). Кожен хоче його з'їсти. Кожному він повідомляє (співає пісеньку) про те, що він утік від попередніх істот і втече від нього — «Я від баби втік, я від діда втік, я від зайця втік, я від вовка втік, я від ведмедя втік і від тебе Лисичка-сестричка утечу». Від усіх йому вдається втекти, окрім Лисиці, яка його ловить і намагається з'їсти за допомогою хитрості. Далі існує декілька продовжень казки:

  1. Лисичка з'їдає Колобка, казці кінець, а хто слухав молодець.
  2. Лисичка намагається з'їсти Колобка (Коржика), але він виявляється черствим і Лисиця ламає собі зуби. Колобок котиться далі і казці кінець.
  3. Лисичка намагається з'їсти Колобка (Коржика), але він виявляється черствим і Лисиця ламає собі зуби. Колобок повертається назад до баби та діда, які їдять картоплю і, дізнавшися про те, що Лисиця зламала собі зуби, дуже радіють, що зберегли свої, не з'ївши самі Колобка.
Колобок і Лисиця

Образ колобка близький англійській пряниковій (ін. варіант: імбирній) людині (англ. Gingerbread man).

В той же час в деяких дослідженнях Інституту російської мови зустрічаються варіанти казки з сімома персонажами, кожен з яких відкушує від Колобка по шматочку, а останній з'їдає його повністю. Проте він не може бути перетравлений, тому персонажі один за одним відригують з'їдені шматочки, і Колобок, збираючись по шматочках знов, продовжує свою подорож.

Ця казка дуже популярна й у друкованому вигляді. Багато художників-ілюстраторів працювали над образом Колобка. Одним із перших на території України цю книгу проілюстрував Сергій Конончук. Виконана ще в 1929 році серія ілюстрацій до народної казки «Колобок» вражає своєю мальовничістю. Намальовані єдиним подихом, немов без найменшого зусилля, ці ілюстрації не застаріли, вони виявилися цікавими і в наш час, хоча надруковані вони були лише у 80-х роках завдяки сестрі Сергія Конончука Неонілі, але датовані 1929 роком.

Література[ред.ред. код]

  • Г. В. Ців'ян. Фатальний шлях Колобка // Мова культури: семантика і граматика. М., 2004, з. 310—321
  • Костенко Олександр Євгенійович. Життєдіяльність Сергія Пилиповича Конончука (1912-1941) — українського графіка першої половини XX століття. Робота в Київску МАН "Дослідник". К., 2011.

Посилання[ред.ред. код]