Колориметрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Колориметрія, іноді Кольорометрія (від лат. color — колір та грец. μετρεω — міряти) — наука, що досліджує методи вимірювання, вираження кількості кольору і відмінностей кольорів, що виникла у минулому столітті.

Головну роль в її розвитку відіграло відкриття німецьким математиком Г. Грассманом законів, за якими кожен колір є сумою трьох інших кольорів, узятих у певних долях. При цьому такі кольори мають бути незалежними, тобто два з них, змішуючись, не повинні давати третій.

Сприйняття кольорів людиною[ред.ред. код]

Визначення кольорового випромінювання пов'язано з суб'єктивним його сприйняттям, яке є різним у людей і залежить від умов спостереження. На практиці широко використовують такі суб'єктивні характеристики, як колірний тон, насиченість .

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Ивенс P.M., Введение в теорию цвета, пер. с англ., М., 1964;(рос.)
  2. Артюшин Л. Ф., Основы воспроизведения цвета в фотографии, кино и полиграфии, М., 1970;(рос.)
  3. Джадд Д., Вышецки Г., Цвет в науке и технике, пер. с англ., М., 1978;(рос.)
  4. Луизс А. В., Цвет и свет. Л., 1989.(рос.)