Кольцов Олексій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олексій Кольцов
Алексей Кольцов
Aleksey Koltsov.png
Худ. Кирило Горбунов.Літографія
При народженні: Олексій Васильович Кольцов
Дата народження: 3 (15) жовтня 1809(1809-10-15)
Місце народження: Воронеж
Дата смерті: 29 жовтня (10 листопада) 1842(1842-11-10) (33 роки)
Місце смерті: Воронеж
Національність: росіянин
Громадянство: Flag of Russia.svg Російська імперія
Мова творів: російські і українська
Рід діяльності: поет
Роки активності: 1825 - 1842

Олексій Васильович Кольцов (3 (15) жовтня 1809(18091015), Воронеж29 жовтня (10 листопада) 1842, Воронеж) — російський поет, купець. Вершиною художніх досягнень поета є його пісні. Декілька віршів написав українською мовою. Поривання до волі, туга за молодістю, селянська праця — ось головні його теми. Творчість письменника становить собою вдалий синтез елементів книжкової поезії і селянського фольклору[1]. Значна кількість його віршів покладена на музику.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї воронезького міщанина, торговця худобою. З дитячих років брав участь у справах батька — переганяв стада в степах, купував і продавав худобу на сільських базарах. Навчався в повітовому парафіяльному училищі менше півтора роки. У 16 років почав писати вірші, наслідуючи популярних поетів того часу.

Першими наставниками Кольцова були книгар Дмитро Кашкін і семінарист Андрій Сребрянській.

Збереглося три вірші, написані Кольцовим українською мовою під загальною назвою «Опыт малоросийской поэзии».

1830 року Кольцов познайомився з Миколою Станкевичем, який приїхав до Воронежа. Той показав вірші невідомого юнака московським літераторам, зокрема Віссаріонові Бєлінському, який став для Кольцова другом та вчителем життя.

У 1835 Станкевич і Бєлінський на кошти, зібрані за передплатою, видали першую книжку віршів поета. Талант поета-самоучки підтримали Пушкін, Крилов, Вяземський, Одоєвський. Сучасників зацікавила народність віршів Кольцова, відрізняє їх від численних підробок під народну поезію. Кольцов оспівував працю людини на землі, злитість його з природою («Песня пахаря», «Урожай», «Косарь»). Реалістичні картини поєднуються в деяких його віршах з відомою ідеалізацією народного життя.

Бєлінський писав, що разом з напевно лірикою Кольцова в літературу «… сміливо увійшли і постоли, і рвані каптани, і кострубаті бороди, і старі онучі, — і весь цей бруд перетворилася у нього в чисте золото поезії»[2]. Називаючи Кольцова «великим народним поетом», Микола Добролюбов зазначав, що його пісні «… склали у нас абсолютно особливий, новий рід поезії … Кольцов першим став представляти в своїх піснях цього російської людини, справжнє життя наших простих людей так, як вона є, нічого не вигадуючи»[3].

У Олексія Кольцова нерідко відбувалися сварки з батьком (особливо в останні роки життя); його батько негативно ставився до літературної творчості сина. У результаті депресії і тривалого туберкульозу, Кольцов помер у віці тридцяти трьох років у 1842 році. Похован у Воронежі.

О.Кольцов і Україна[ред.ред. код]

О. Кольцов з дитинства ввібрав культуру не тільки російського, але й українського народу (недалеко від Воронежа, в південних районах - Острогозькому, Павловському, Богучарському, Бірючинському і Валуйському - переважало українське населення).

У справах свого батька він часто роз'їжджав по південних повітах Воронезької губернії, доводилося йому бувати і в Україні. Тут поет знайомився з життям українців, їх побутом, традиціями, піснями, переказами і т.д.

Свій перший вірш українською мовою «Малоросійська пісня» А.Кольцов створив в ранній юності, потім ним було написано ще кілька творів («Повернення запорожців з Кавказу», «Послання до одного з Малоросії»). У багатьох інших його віршах звучать українські мотиви, виникають образи українців, зображених з великою повагою і симпатією («Втеча», «До річки Гойдарь», «Нічліг чумаків»).

У статті «Малорусскія стіхотворенія А.В.Кольцова" літературний критик М.Комаров в кінці XIX ст. цілком справедливо зазначив:

«... спроба Кольцова писати по-малоруськи представляється вкрай цікавою, тим більше що вона відноситься до того часу, коли на малоросійській мові були надруковані тільки «Енеїда» Котляревського та деякі вірші Гулака-Артемовського, досить поширені в Малоросії, але навряд чи знайомі Кольцову, що жив постійно в Воронежі і притому взагалі мало знайомому з літературою».
[4]

Пам'ять[ред.ред. код]

Могила О. В. Кольцова[ред.ред. код]

Могила О.В. Кольцова зберігається в Літературному некрополі недалеко від Воронезького цирку.

Пам'ятники[ред.ред. код]

У Воронежі є пам'ятники, що увіковічили пам'ять про поета: Один був встановлений у 1868 році (Автор А. Тріскорні) у Кольцовському сквері. Інший, відкритий у 1976 році (Автори П. Бондаренко та І. Савічев), на Радянській площі [5]

У філателії, нумізматиці та ін.[ред.ред. код]

Поштові марки та монети

  • Іменем А. В. Кольцова також названі сквер, гімназія, бібліотека та вулиця в Воронежі.
  • У 1959 році вийшов радянський історико-біографічний художній фільм "Пісня про Кольцова".
  • В 1997 на екрани вийшов фільм "На зорі туманної юності", присвячений Олексію Кольцову.
  • Воронезька кондитерська фабрика випускає цукерки "Пісні Кольцова" з 1958 року.
  • До 200-річчя від дня народження А. В. Кольцова Банк Росії випустив срібну монету номіналом 2 рублі.
  • У 2011 році до 425-річчя Воронежа Пошта Росії випустила конверт із зображенням пам'ятника поетові в Кольцовському сквері [6].


Примітки[ред.ред. код]

  1. http://orthodoxy.org.ua/node/10740
  2. Полн. собр. соч., т. 9, 1955, с. 534
  3. Собр. соч., т. 1, 1961, с. 440
  4. В. В. Оліфіренко, С. М. Оліфіренко. Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури Північної Слобожанщини. Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. - 280 с.
  5. Про пам'ятники О.В. Кольцову
  6. Біографія О.В. Кольцова

Література[ред.ред. код]

  • А. Юдин. Поэт Кольцов и его стихотворения. «Опыты в сочинениях студентов имп. Харьковского университета», т. I. Харьков, 1916, стр. 224.
  • В. В. Оліфіренко, С. М. Оліфіренко. Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури Північної Слобожанщини. Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. - 280 с.
  • Ласунская О. Г. Друзі мої - Кольцов і Нікітін: Із записок збирача / Олег Ласунской. - Воронеж; Київ, 2001. - 115 c.
  • А. В. Кольцов і російська література: Зб. статей / Отв.ред. Н. В. Осьмаков. - М.: Наука, 1988. - 205 с. - ISBN 5-02-011349-2.
  • А. В. Кольцов вчора, сьогодні, завтра: матеріали Міжвузівської наукової конференції: [збірник] / Воронеж. держ. ун-т, філол. фак., каф. рус. мови, каф. теорії літератури. та фольклору; [редкол.: О. Ю. Алейников та ін; отв. ред. В. М. Акаткін]. - Воронеж, 2009. - 175 с.
  • А. В. Кольцов в печати (1835–2001) : собр. О. Г. Ласунского в фондах Воронеж. обл. универс. науч. б-ки им. И. С. Никитина / сост. О. Б. Калинина ; предисл. А. М. Смирновой. – Воронеж : Центр духов. возрождения Чернозём. края, 2009. – 80 с. : цв. ил.

Посилання[ред.ред. код]