Кольчак Яків Харитонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кольчак Яків Харитонович
Народження 25 грудня 1918(1918-12-25)
село Ракове
Смерть 7 березня 1955(1955-03-07) (36 років)
село Воронівка, СРСР
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ  артилерія
Роки служби 1940—1945
Партія КПРС
Звання  Червоноармієць
Формування 169-та стрілецька дивізія
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»

Кольча́к Я́ків Харито́нович (25 грудня 1918 — 7 березня 1955) — учасник Другої світової війни, навідник гармати, рядовий, Герой Радянського Союзу (1941). Перший артилерист, удостоєний звання Героя Радянського Союзу у німецько-радянській війні.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 грудня 1918 року в селі Ракове Вознесенського району Миколаївської області в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1948 року.

Після закінчення 5 класів школи працював бригадиром чабанів у колгоспі села Саханське Ширяївського району Одеської області.

Призваний до лав РСЧА у 1940 році. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південному ті 3-му Українському фронтах.

Навідник гармати 680-го стрілецького полку 169-ї стрілецької дивізії 18-ї армії Південного фронту червоноармієць Я. Х. Кольчак особливо відзначився під час оборонних боїв поблизу містечка Нова Ушиця Хмельницької області. 13 липня 1941 року в бою на околиці села Філянівка підпустив ворога на 150 метрів та знищив два танки супротивника. Після того, як обслуга гармати вийшла з ладу, навідник Я. Х. Кольчак самотужки знищив ще два ворожих танки і вів бій доти, доки його гармату не розчавили німецькі танки, що прорвались на позиції. Отримавши важке поранення, тривалий час перебував у шпиталі.

Після одужання продовжив свій бойовий шлях. У 1944—1945 роках був старшиною 116-го стрілецького полку.

Після війни Я. Х. Кольчак демобілізувався. Жив у рідному селі, працював керуючим відділком радгоспу, головою колгоспу «Перемога». У 1953 році закінчив трирічну школу агрономів.

З 1948 по 1955 роки обирався депутатом Миколаївської обласної ради.

Помер 7 березня 1955 року. Похований у селі Воронівка.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 серпня 1941 року рядовому Кольчаку Яківу Харитоновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3180)[1].

Також нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями.

Пам'ять[ред. | ред. код]

У селищі міського типу Нова Ушиця Хмельницької області одну з вулиць названо ім'ям Я. Х. Кольчака й встановлено обеліск.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Социалистического Труда красноармейцу Кольчаку А. Х.» от 2 августа 1941 года [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1941. — 17 августа (№ 36 (151)). — С. 1.

Література[ред. | ред. код]

  • Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982. (рос.)
  • Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.

Посилання[ред. | ред. код]