Колін Лютер Павелл
| Колін Лютер Павелл | ||
|---|---|---|
 |
||
|
|
||
| Час на посаді: | ||
| 20 січня 2001 — 25 січня 2005 | ||
| Попередник | Мадлен Олбрайт | |
| Наступник | Кондоліза Райс | |
|
|
||
| Час на посаді: | ||
| 1 жовтня 1989 — 30 вересня 1993 | ||
| Президент | Джордж Герберт Вокер Буш, Білл Клінтон | |
| Попередник | Вільям Кроу | |
| Наступник | Девід Джеремайа | |
|
16-тий Радник національної безпеки
|
||
| Час на посаді: | ||
| 23 листопада 1987 — 20 січня 1989 | ||
| Президент | Рональд Рейган | |
| Попередник | Франк Карлуччі | |
| Наступник | Брент Скоукрофт | |
|
|
||
| Народився | 5 квітня 1937 (74 роки) Бронкс Нью-Йорк |
|
| Політична партія | Республіканська партія США | |
| Дружина | Альма Вівіан Джонсон | |
| Професія | військовий, політик | |
| Релігія | Єпископальна церква | |
Ко́лін Лю́тер Па́велл (англ. Colin Luther Powell; *5 квітня 1937, Нью-Йорк) — генерал Збройних сил США, державний секретар США під час першого терміну президента Джорджа Вокера Буша. У 1989-93 голова Об'єднаного комітету начальників штабів. Ветеран війни у В'єтнамі. У 1987-89 — радник з національної безпеки в адміністрації Президента Рональда Рейгана. У 1991 брав участь у війні у Перській затоці.
Народився 5 квітня 1937 в Бронксі (Нью-Йорк) у сім'ї іммігрантів з Ямайки. Навчався у Сіті-коледжі у Нью-Йорку, в якому отримав ступінь бакалавра геології. Учасник бойових дій в під час в'єтнамської війни. По закінченні війни навчався в університеті Джорджа Вашингтона, де отримав ступінь магістра ділового управління (MBA). У 1970—1980-х роках працював у міністерстві оборони, і пересуваючись сходами військової ієрархії у 1983 став помічником міністра оборони К. Вайнбергера. У 1986 був призначений заступником директора Рада з національної безпеки США, а листопаді 1987 президент Рональд Рейган призначив його на посаду радника з питань національної безпеки. Після закінчення президентського терміну Рейгана, Павелл повернулося до армії і служив командувачем округи у Джорджії, проте вже у серпні 1989 президент Джордж Герберт Вокер Буш висунув його за посаду голови об'єднаного комітету начальників штабів. При Пауеллі була успішно проведена військова операція в Панамі, США виграли також війну у Перській затоці 1990—1991 (операція «Буря в пустелі»). Павелл відіграв вирішальну роль переговорах з військовою хунтою на Гаїті, завдяки йому владу у країні вдалося повернути законно обраному президенту Жану Бертрану Арістиду.
Всупереч сподіванням, Павелл оголосив у листопаді 1995, що не буде брати участь у президентській кампанії 1996. Тоді ж він вперше заявив про свою приналежність до Республіканської партії. Проте, 1997-го Павелл підтримав у низці питань президента Білла Клінтона, зокрема закликав сенат ратифікувати багатосторонній договір про заборону хімічної зброї. У 2001, після перемоги на президентських виборах Джорджа Вокера Буша, Павелл посів у новому кабінеті посаду державного секретаря (голови зовнішньополітичного відомства). На цій посаді Павелл перебував до 25 січня 2005. В 2008 році підтримав кандидатуру Барака Обами на пост нового президента США.
