Колін Маклорен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Колін Маклорен
Colin Maclaurin
Maclaurin Colin engraving.jpg
Зображення з A Treatise on Fluxions, видання 1801
Народився лютий 1698
Кілмодан, Шотландія
Помер 14 червня 1746(1746-06-14)
Йорк, Англія
Національність шотландець
Галузь наукових інтересів математика
Заклад університет Абердина, університет Единбурга
Alma mater університет Глазго
Вчене звання професор

Ко́лін Макло́рен (англ. Colin Maclaurin; лютий 1698 - 14 червня 1746, Йорк) — шотландський математик.

Життєпис[ред.ред. код]

Зображення 1798 року

Народився в 1698 році в Кілмодані, Шотландія.

Батько Коліна хотів, щоб син отримав духовне звання. Але Маклорен присвятив себе математиці. Після вступу в 1709 році в університет міста Глазго, він вже у віці 15 років відкрив кілька теорем. У 19 років пройшовши конкурсний відбір, зайняв кафедру професора математики в Абердині, залишаючись на ній протягом 5 років. Ще через два роки Колін Маклорен, завдяки своїм мемуарам, присвяченим походженню кривих і їхній побудові, обирається в члени Лондонського королівського товариства. Ці мемуари привели його до відкриття кривих різних порядків. Книга Коліна Маклорена, що вийшла на цю тему в 1720 році, поставила його в один ряд до першокласних геометрів того часу. Особлива увага з подальших творів Коліна Маклорена привертає Трактат флюкцій, де він заповнює пропуск в аналізі нескінченно малих, в яких не було навіть пропозицій цього аналізу. Докази, запропоновані Маклореном, були побудовані на основі старогрецьких геометрів і відрізнялися строгістю. Колін Маклорен був учнем Ісаака Ньютона, який йому часто допомагав в університетські роки. Прихильність Коліна Маклорена до вчення Ньютона позначається на його негативному відношенні до праць Декарта і Лейбніца. Математичні дослідження Коліна Маклорена включають числення кінцевих різниць, аналіз теорії рядів і теорію плоских кривих вищих порядків, а також роботи в механіці.

Після 3-річного перебування у Франції знову отримав в 1726 році завдяки впливу Ньютона кафедру математики в Единбурзі. У 1724 році Маклорен отримав від Паризької академії наук премію за роботу з питання, що відноситься до падіння тіл, а в 1740 р. та ж академія ухвалила розділити премію за найкращий твір про прилив і відлив між ним, Данилом Бернуллі і Ейлером. Його мемуари на цю тему був озаглавлені «De causa physica fluxiis et refluxiis maris».

У 1745 році взяв діяльну участь в захисті Единбурга проти претендента, Карла-Едуарда.

Колін Маклорен помер 14 червня 1746 року в Йорку, Англія.

Література[ред.ред. код]

  • Коренцова М. М. Колин Маклорен, 1698—1746. М.: Наука, 1998.