Команда (військова справа)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кома́нда (військо́ва спра́ва) (фр. commande, від лат. commando — доручаю, наказую) — термін, який вживається у військовій справі у кількох значеннях:

  • тимчасова або постійна (штатна) військова організаційна одиниця (група військовослужбовців) в частинах (на кораблях), з'єднаннях, різних воєнізованих та невоєнізованих формуваннях, що призначена для виконання певних завдань, службових обов'язків або яких-небудь робіт. До постійних команд відносяться полігонні, пожежники і деякі інші, а на кораблях — підрозділи бойових частин і служб (наприклад, рульова команда, команда радіотелеграфістів тощо). Чисельність, склад і озброєння таких команд визначаються штатами і табелями. Постійні команди можуть складатися з відділень. Тимчасові команди чисельністю від 3 чоловік і більше зазвичай створюються для забезпечення потреб бойової підготовки, виконання певних будівельних, ремонтних та інших робіт, службових відряджень, організованого проведення екскурсій та відвідування різних товариств, установ, а також при перевезеннях військ залізничним, водним і повітряним транспортом; після виконання покладених завдань вони розпускаються. Також можуть створюватися команди для проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт (рятувальні та аварійно-техничні команди), для локалізації та гасіння пожеж (протипожежні команди) і виконання інших завдань;
  • організаційний підрозділ групи, башти або батареї на кораблі (команда управління, вогнева команда тощо). Командир команди — старший матрос, єфрейтор, молодший сержант тощо. В армії США та у сухопутних військах деяких країн команди також входять до складу відділень, груп та секцій і поділяється за функціональним призначенням на вогневі та маневрені.
  • особовий склад корабля, за винятком офіцерів;
  • керівний сигнал; усне розпорядження командира (начальника), що висловлюється в лаконічній формі, точно визначається військовими статутами та настановами. Команда підрозділяється на підготовчу та виконавчу. Підготовча команда подається чітко, голосно і протяжно, щоб підлеглі зрозуміли, яких дій вимагає від них командир. Виконавча команда подається після паузи, уривчасто і енергійно; за цієї командою проводиться негайне її виконання. Наприклад, в команді «Противник з фронту — до бою!». Перші слова є підготовчою командою, а «до бою» — виконавчою. Команди можуть бути також і тільки виконавчими, наприклад, «Струнко», «Вільно» тощо.

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М.: Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 252-253. — ISBN 00101-236. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]