Командування ОЗС НАТО у Північній Європі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Об'єднані сили «Північна Європа»
Allied Forces Northern Europe
На службі 19521994
Належність НАТО НАТО
У складі Союзне командування у Європі
Базування Кольсас, Норвегія

Командування ОЗС НАТО у Північній Європі (AFNORTH) — командування НАТО, яке існувало з 1952 по 2003 рік як частина командування ОЗС НАТО у Європі. Розташовувалося у Кольсасі поруч з Осло (Норвегія), через що було найпівнічнішим командуванням НАТО. У разі війни AFNORTH мало прийняти верховне командування над усіма об'єднаними військами в Норвегії, Данії та Німеччині на північ від Ельби/Гамбургу і на прилеглій морській території.

Історія[ред. | ред. код]

Протягом більшої частини існування командування його головнокомандувачем (CINCNORTH) був британський адмірал або генерал. Начальником штабу завжди був німецький віце-адмірал. Командувач об'єднаними ВПС у Північній Європі, який в разі війни мав прийняти командування над усіма військово-повітряними силами НАТО в регіоні AFNORTH, безпосередньо підпорядковувався CINCNORTH і завжди був генерал-лейтенантом ВПС США. До керівництва AFNORTH також входили заступники з сухопутних, повітряних і морських операцій, якими завжди були данські або норвезькі генерал-майори або контр-адмірали.

До 1993 року головними підлеглими командуваннями AFNORTH були командування у Північній Норвегії, командування у Південній Норвегії і командування на підступах до Балтійського моря (BALTAP)[1]. BALTAP у свою чергу складалося з командувань AIRBALTAP, NAVBALTAP, LANDZEALAND (що відповідало за сухопутну оборону Зеландії та інших данських островів) та LANDJUT (командування сухопутними силами у Шлезвіг-Гольштейні та Ютландії). Командування LANDJUT відповідало за сухопутну оборону підступів до Балтійського моря з 1962 року. Штаб-квартира LANDJUT розташовувалась у Рендсбурзі (Німеччина), а сили командування складалися з 6-ї танкової гренадерської дивізії та данської дивізії Ютландія. У випадку війни LANDJUT мало бути посилено британською мобільною групою, в першу чергу 1-ю піхотною бригадою та деякими іншими силами[2].

30 червня 1994 року штаб-квартира AFNORTH у Кольсасі була розформована[3], а замість неї створена штаб-квартира командування ОЗС НАТО у Північно-Західній Європі (AFNORTHWEST) на авіабазі Хай-Вікем у Великій Британії[4]. Командування AFCENT, розташоване в Брюнсумі (Нідерланди), було перейменовано на AFNORTH. 3 березня 2000 року AFNORTHWEST було розформовано, а CINCNORTHWEST передав свої повноваження регіональному штабу AFNORTH. У 2004 році він був знову перейменований — на командування ОЗС НАТО Брюнсум.

Структура[ред. | ред. код]

До 1993 року[ред. | ред. код]

Командування ОЗС НАТО у Північній Європі (AFNORTH) зі штаб-квартирою в Кольсасі (Норвегія)

  • Командування ОЗС НАТО на підступах до Балтійського моря (BALTAP) зі штаб-квартирою в Карупі (Данія)
    • Командувач сухопутних сил ОЗС НАТО у Шлезвіг-Гольштейні і Ютландії (COMLANDJUT)
    • Командувач сухопутних сил ОЗС НАТО у Зеландії (COMLANDZEALAND)
    • Командувач об'єднаних військово-повітряних сил НАТО на підступах до Балтійського моря (COMAIRBALTAP) в Карупі
    • Командувач об'єднаних військово-морських сил НАТО на підступах до Балтійського моря (COMNAVBALTAP) в Карупі (раніше в Кіль-Хольтенау)
  • Командування ОЗС НАТО у Південній Норвегії (SONOR) зі штаб-квартирою в Ставангері
  • Командування ОЗС НАТО у Північній Норвегії (NON) зі штаб-квартирою в Буде

У 2000–2004 роках[ред. | ред. код]

AFNORTH у цей період було регіональним командуванням AFCENT:

  • Два командування компонентами:
    • Командування об'єднаних військово-повітряних сил НАТО на Півночі (AIRNORTH) в Рамштайні (Німеччина)
    • Командування об'єднаних військово-морських сил НАТО на Півночі (NAVNORTH) в Норсвуді (Велика Британія)
  • Три об'єднаних субрегіональних командування:
    • Командування ОЗС НАТО Центр в Гайдельберзі (Німеччина)
    • Командування ОЗС НАТО Північний Схід в Карупі (Данія)
    • Командування ОЗС НАТО Північ в Ставангері (Норвегія)

Головнокомандувачі[ред. | ред. код]

Головнокомандувачами AFNORTH були[3][5]:

  • 1951—1953 — адмірал сер Патрік Бринд
  • 1953—1956 — генерал сер Роберт Манзерг
  • 1956—1958 — генерал-лейтенант сер Сесіл Сагден
  • 1958—1961 — генерал-лейтенант сер Горацій Мюррей
  • 1961—1963 — генерал-лейтенант сер Гарольд Паймен
  • 1963—1967 — генерал-лейтенант сер Роберт Брей
  • 1967—1969 — генерал сер Кеннет Дарлінг
  • 1969—1972 — генерал сер Волтер Вокер
  • 1972—1974 — генерал сер Томас Пірсон
  • 1974—1977 — генерал сер Джон Шарп
  • 1977—1979 — генерал сер Пітер Вайтлі
  • 1979—1982 — генерал сер Ентоні Фаррар-Хоклі
  • 1982—1986 — генерал сер Річард Лоусон
  • 1986—1989 — генерал сер Джеффрі Хоулетт
  • 1989—1992 — генерал сер Патрік Палмер
  • 1992—1994 — генерал сер Гаррі Джонсон

Примітки[ред. | ред. код]

  1. NATO Handbook, uploaded 1993. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 19 серпня 2014.
  2. UK Mobile Force Deployment. Архів оригіналу за 24 Вересня 2015. Процитовано 19 Серпня 2014.
  3. а б North Atlantic Treaty Organization, Senior officials in the NATO military structure, from 1949 to 2001 (PDF), архів оригіналу (PDF) за 10 Вересня 2013, процитовано 19 Серпня 2014
  4. For more on AFNORTHWEST, see Office of Public Information [Архівовано 21 Серпня 2014 у Wayback Machine.] accessed February 2009
  5. Army Commands (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 липня 2015. Процитовано 19 серпня 2014.