Командування сил спеціальних операцій США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Командування сил спеціальних операцій США
United States Special Operations Command
SOCOM.jpg
На службі 16 квітня 1987
Країна США США
Належність United States Army seal Міністерство оборони США
Вид ЗС Сили спеціальних операцій
Рід військ Об'єднане Командування Збройних сил США
Роль Забезпечення можливостей ССО США щодо захисту Сполучених Штатів та їх інтересів. Планування та взаємодія в проведенні операцій проти терору.
Чисельність 48000 чоловік
Розташування гарнізону База ВПС Мак-Ділл, Флорида, США (MacDill AFB)
Прізвисько USSOCOM
Командири
Поточне
командування
Адмірал Ерік Т.Олсон

Кома́ндування сил спеціа́льних опера́цій США (англ. United States Special Operations Command або USSOCOM) — одне з десяти командувань Міністерства оборони США, унікальний орган управління, який об’єднує під своїм командуванням всі види підрозділів, частин і з’єднань Сил спеціальних операцій незалежно від їх належності до того або іншого відомства.

Командування Сил спеціальних операцій США (USSOCOM) було засноване наказом Міністерства оборони США (DOD) 16 квітня 1987 року на військово-повітряної базі США Мак-Ділл у штаті Флорида (англ. Mac Dill AFB).

Нове об’єднане командування було утворене з метою об’єднання та підготовки Сил спеціальних операцій (SOF) США для виконання покладених на спеціальні сили завдань, а у разі ухвалення на собі повноважень керівника спеціальної операції, що проводиться, особисто Президентом США або Міністром оборони США — з метою здійснення планування і управління ходом операції.

Призначення Командування ССО США[ред.ред. код]

Конгресом США на Командування сил спеціальних операцій покладені такі обов’язки та завдання:

  • розвиток доктрини застосування, стратегії і тактики Сил Спеціальних Операцій США;
  • підготовка і подання на розгляд бюджету ССО;
  • тренування керівництва, управління та контроль за виконанням спеціальних операцій;
  • тренування підлеглих Сил спеціальних операцій;
  • керівництво спеціальними курсами підготовки ССО;
  • ратифікація (додання законної сили) керівництву і діям при проведенні спеціальних операцій;
  • узаконення встановлених пріоритетів та правил;
  • функціональна сумісність та взаємодія сил і засобів Командування сил спеціальних операцій;
  • формулювання і подача заяв на проведення спільних розвідувальних завдань з іншими департаментами та відомствами;
  • контроль освіти, просування, тренування, навчання і збереження кадрового складу офіцерів Сил Спеціальних Операцій;
  • підтримка постійної готовності ССО;
  • перевірка стану підготовленості ССО для виконання покладених завдань;
  • розвиток і забезпечення озброєння, обладнання, оснащення та інших матеріальних засобів, необхідних для проведення спеціальних операцій.

Командування сил спеціальних операцій США не є залежним бюджетним органом Міністерства оборони США, і не знаходиться на фінансовому та матеріальному забезпеченні жодного з департаментів Збройних сил США. USSOCOM перебуває на прямому фінансуванні Міністерства оборони США за спеціальною програмою англ. Major Force Program (MFP-11), і крім того, Командування має ще власний таємний додатковий бюджетний фонд, призначений для придбання спеціальних засобів і озброєння, призначених виключно для проведення спецоперацій.

До терористичного акту 11 вересня 2001 року, Командування сил спеціальних операцій США було в основному залучено на виконанні завдань по навчанню, тренуванню і забезпеченню ССО в зонах відповідальності регіональних Командувань ЗС США, а також для забезпечення важливих спеціальних завдань дипломатичними представниками і посольствами США у всьому світі.

З 2004 року Президентом США сфера повноважень Командування ССО США була розширена на основі Єдиного Плану Командування (UCP) з метою надання ССО статусу провідної сили, що «служила, в Командуваннях для планування, синхронізації та цілеспрямованого виконання спеціальних завдань в боротьбі з терористичною мережею в чіткій взаємодії з рештою Командувань».

Основний склад Командування ССО США[ред.ред. код]

USSOCOM налічує в своєму складі біля 48000 військовослужбовців та службовців Міністерства оборони США у всіх своїх чотирьох компонентах.

Компонентами Командування сил спеціальних операцій США є:

Основні напрямки діяльності USSOCOM[ред.ред. код]

Основними напрямками діяльності Сил спеціальних операцій США є:

  1. Контроль і протидія розповсюдженню зброї масового ураження
  2. Контртерористична діяльність
  3. Забезпечення і підготовка військових формувань дружних іноземних держав
  4. Спеціальна розвідка
  5. Прямі бойові дії
  6. Психологічні операції
  7. Військово-цивільне адміністрування
  8. Ведення нетрадиційних бойових дій
  9. Інформаційні операції

Основні компоненти[ред.ред. код]

Командування сил спеціальних операцій Армії США[ред.ред. код]

Командування сил спеціальних операцій армії США (U.S.Army Special Operations Command) (USACOS) — є головним командуванням Сил спеціальних операцій в армії США та здійснює керівництво і контроль шести основних компонентів ССО сухопутних військ, що входять до її складу.

Засновано 1 грудня 1989 року, штаб знаходитися у Форт Брег, Північна Кароліна. Основними компонентами ССО армії є:

Командування військово-морських спеціальних операцій[ред.ред. код]

Шеврон Командування військово-морських спеціальних операцій США

Командування військово-морських спеціальних операцій (Naval Special Warfare Command) (NAVSPECWARCOM) — є головним командуванням Сил спеціальних операцій Флоту США і здійснює керівництво, підготовку, забезпечення і контроль всіх компонентів ССО Флоту США, що становлять. Засновано в квітні 1987 року, штаб знаходитися на військово-морській базі Коронадо, Каліфорнія.

Основними компонентами ССО Флоту є:

  • Групи військово-морських ССО флоту
  • Команди бойового забезпечення ССО флоту
  • Центр військово-морських ССО флоту
  • Група розвитку військово-морських ССО флоту

Командування сил спеціальних операцій Військово-Повітряних Сил[ред.ред. код]

Шеврон Командування Сил Спеціальних Операцій Військово-повітряних Сил США

Командування сил спеціальних операцій Військово-повітряних сил США (Air Force Special Operations Command) (AFSOC) — є головним командуванням повітряного компоненту Сил спеціальних операцій США, входить до складу ВПС країни (U.S. Air Force) і відповідає за керівництво, підготовку, забезпечення і контроль всіх компонентів ССО Військово-повітряних Сил США, що входять до її складу.

Засновано в 22 травня 1990 року, штаб знаходитися в Херлтберт Філд, Флорида.

Командування сил спеціальних операцій Корпусу морської піхоти[ред.ред. код]

Шеврон Командування Сил Спеціальних Операцій Корпусу Морської Піхоти

Командування сил спеціальних операцій Корпусу морської піхоти (англ. Marine Corps Forces Special Operations Command) (MARSOC) — є головним компонентом корпусу морської піхоти США, що входить до складу Сил спеціальних операцій США і відповідає за підбір, керівництво, підготовку, забезпечення і виконання всіх спеціальних операцій, що проводяться Корпусом Морської піхоти США.

Засновано в 24 лютого 2006 року, з штабом в Кемп-Лежун (Північна Кароліна). До складу ССО КМП входять п’ять компонентів:

  • Група експертів ССО корпусу морської піхоти США
  • Два батальйони ССО корпусу морської піхоти США
  • Група підтримки ССО КМП США
  • Школа підготовки ССО КМП США

Об’єднане Командування Спеціальних Операцій[ред.ред. код]

Об'єднане Командування спеціальних операцій США (Joint Special Operation Command) (JSOC) — засноване в 1990 році, є безпосереднім об’єднаним керівним органом всіх Сил спеціальних операцій і виконує завдання по підготовці і вивченню спеціальних операцій, організації взаємодії усередині Командування, стандартизації, уніфікації, розвитку, навчанню і всебічному забезпеченню ССО в єдиному замислі.

Шеврон Об’єднаного Командування спеціальних операцій

Основні принципи сил спеціальних операцій США[ред.ред. код]

Основні принципи ССО США:

  • люди завжди важливіші за «залізо»;
  • ССО не продукт масового виробництва;
  • якість краща за кількість;
  • компетентні ССО не ті, які створюються тоді, коли подія вже трапилася.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]