Комаров Володимир Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Kom. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Комаров Володимир Леонтійович.
Перегляньте таксони приписувані цьому автору в International Plant Names Index (IPNI).
Комаров Володимир Леонтійович
Владимир Леонтьевич Комаров
Народився 1 (13) жовтня 1869(1869-10-13)
Санкт-Петербург Flag of Russia.svg Російська імперія
Помер 5 грудня 1945(1945-12-05) (76 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Галузь наукових інтересів географія, ботаніка
Заклад Академія наук СРСР
Alma mater Петербурзський університет
Відомі учні Є. М. Алісова-Клобукова
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Сталінська премія — 1941 Сталінська премія — 1942

Комаро́в Володи́мир Лео́нтійович (*1 (13) жовтня 1869(18691013), Санкт-Петербург — 5 грудня 1945, Москва) — видатний російський та радянський ботанік , географ , мандрівник , систематик біологічних таксонів , академік . Президент Академії Наук СРСР (1936–1945), один з організаторів її філіалів, почесний президент географічного товариства СРСР . Член-корреспондент Академії наук (1914), дійсний член (1920), віце-президент (19301936) і президент (19361945) Академії наук СРСР.[1]

Підпис ученого

Дослідження[ред.ред. код]

Досліджував природу Середньої Азії , Сибіру , Далекого Сходу , Маньчжурії .

Камчатська експедиція[ред.ред. код]

Керівник Камчатської комплексної експедиції Російського географічного товариства, яка 9 червня 1908 року прибула у Петропавловськ-Камчатський . Загін на чолі з ним проводив дослідження у літні сезони 19081909 років . За цей час двічі перетнув півострів по лінії Петропавловськ — Большерєцьк — Усьт-Камчатськ — гирло р. Тігіль . Досліджував райони Петропавловська й Паратунських ключів, долини р. Авачі й Поперечної, район Малкинських гарячих джерел, долину р. Камчатка, околиці Кроноцького озера, гори Крашенникова, вулкани Узон Кіхпинич східне узбережжя острова .[1]

Крім ботанічних, загін проводив також метеорологічні спостереження, вивчав озера, вулканічні та гірсько-льодовикові форми рельєфу, джерела, геологічну будову території, побут населення. Установив і описав гірські рослинні пояси на Східному (Валагінському) хребті, відкрив грязьові сопки . Уперше описав нові джерела і класифікував їх за хімічним складом.[1]

Першим виявив сліди стародавнього зледеніння на Саянах . Відкрив родовища мінералу содаліту в Зеравшані . Зробив класичний опис рослинності Камчатки, запропонував розрізняти на кожному материку не тільки широтні зони, а й по три меридіальних (дві океанічні тата одну континентальну) .

Розробив ботаніко-георгафічне районування південної частини Далекого Сходу, обґрунтував межі виділених областей . Обробив ботанічні колекції Пржевальського. М.М і Потаніна. Г. М.[1]

Пам'ять[ред.ред. код]

Географічні об'єкти[ред.ред. код]

Імям Комарова названо

Біологічні види[ред.ред. код]

На честь Комарова названо 43 види рослин та тварин, серед яких

Примітки[ред.ред. код]