Комарівка (Ізюмський район)
| село Комарівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Ізюмський район |
| Громада | Оскільська сільська громада |
| Облікова картка | Комарівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1706[1] |
| Населення | 528 |
| Площа | 6483, 2 га км² |
| Густота населення | 397,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64334 |
| Телефонний код | +380 5743 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°17′04″ пн. ш. 37°28′34″ сх. д. / 49.28444° пн. ш. 37.47611° сх. д.Координати: 49°17′04″ пн. ш. 37°28′34″ сх. д. / 49.28444° пн. ш. 37.47611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
108 м |
| Водойми | Бахтин, Оскільське водосховище |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64334, Харківська обл., Ізюмський р-н, с.Комарівка |
| Карта | |
  Комарівка | |
 Комарівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Комарі́вка — село в Україні, в Ізюмському районі Харківської області. Площа населеного пункту — 6483, 2 га. Населення становить 528 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Комарівська сільська рада. Сільській раді підпорядкований населений пункт Миколаївка
Географічне розташування і клімат[ред. | ред. код]
Село Комарівка знаходиться на березі річки Бахтин (в основному на правому березі), недалеко від її витоків. На річці велика загата. Річка тече паралельно Оскільському водосховищу на відстані 1 км. Нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Миколаївка. За 3 км проходить автомобільна дорога Р79, за 18 км — місто Ізюм.
Клімат — помірно континентальний, сприятливий для хліборобства та інших галузей сільського господарства.
Історія села[ред. | ред. код]
В околицях сіл Комарівка та Миколаївка виявлено поселення, 2 курганних могильники епохи бронзи та 3 поховання, що належали кочовим племенам.
В історико-статистичному описі Харківської єпархії Філаретом записано, що по правий берег річки Оскіл згідно з кріпосними паперами поміщиків Бистрицьких бачимо, що Комарівські землі були подаровані Петром І наказному полковнику Даниїлу Бистрицькому у 1706 році. І тоді було побудовано перший храм у Комарівці. Тоді на території нинішнього села розміщувалися 3 хутори: Василівка, Холодний Яр і Бистрицький. За розповідями старожилів, хутір Василівка називався за іменем Василя Захарченка. Холодний Яр тому, що навіть влітку в долині річки Бахтин завжди йде холодне повітря. Основним заняттям населення були хліборобство, садівництво, городництво і тваринництво. Розвивалися дрібні ремесла: ковальське, гончарське. У селі було 2 млини, існувала школа і бібліотека. Після спустошливого і грабіжницького нападу татар в 1736 р. нова хвиля заселення Комарівки почалася в 50-х роках XVIII ст. З 30-х років XIX ст. помістя в Комарівці належать В. І. Фесенку. У 1838 році він будує кам'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці.
За статистичними даними від 1864 року в слободі Комарівка було 39 дворів, проживало 188 осіб чоловічої статі, 195 жіночої, малась одна кам'яна церква. В окремому приміщенні, що належало церкві, розташовувалася церковно-приходська школа, яка була відкрита в 1890 році, у якій навчалося перший рік 37 хлопчиків і 23 дівчинки.
Нові часи[ред. | ред. код]
В кінці грудня 1917 року в село було окуповане більшовиками. .У 1921 році було проведено примусову колективізацію та створено артіль «Комарівка» до складу якої увійшло 146 осіб.
У часи голодомору 1932-1933 року на території села померло 125 осіб.
У 2-й світовій війні брало участь 263 односельчани, 138 воїнів загинуло. Під час будівництва Оскільського водосховища у 1954 році із села мешканців почали переселяти в долину річки Бахтин.[2]
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 442 особи, з яких 199 чоловіків та 243 жінки[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 511 осіб[4].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 91,60 % |
| російська | 4,49 % |
| білоруська | 0,59 % |
| вірменська | 0,20 % |
| молдовська | 0,20 % |
| інші | 2,92 % |
Економіка[ред. | ред. код]
- Молочно-товарна і свино-товарна ферми.
- Садові ділянки.
- «Колос», сільськогосподарське ТОВ.
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа.
- Клуб.
Також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ.) в XVI–XVIII столетии / Собранные и редактированные Д. И. Багалеем. – Т. 1. – Харьков, 1886. – С. 254
- ↑ «Ізюмщина Краєзнавча», видавництво «Кроссроуд», Харків, 2009. Укладачі: П. Т. Журова, Ю. Ю. Шелест, В. М. Лисаченко, Н. В. Федосенко, К. В. Малютіна, Л. І. Щибря, Є. В. Гевліч, В. Е. Воронін, І. Г. Гончаренко. с 40-43(укр.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Комарівка [Архівовано 24 Січня 2021 у Wayback Machine.]
| |||||
| |||||